Баланс группа компаній

Бухгалтерія - це любов!

(056) 370-44-25
Замовити дзвінок

Як банк приймає рішення, чи працюватиме він з вами

16 червня 2017 р.

Фінансовий моніторинг клієнтів проводиться з метою мінімізувати ризики роботи самого банку. А ще такий моніторинг дозволяє своєчасно інформувати Державну службу фінмоніторингу (далі – Держфінмоніторинг) про неблагонадійних клієнтів для вживання відповідних заходів.
На виконання вимог Закону від 14.10.14 г № 1702-VII постановою Правління НБУ від 26.06.15 р. № 417 затверджене Положення про здійснення банками фінансового моніторингу (далі – Положення № 417). Цей документ установлює, зокрема:
·
порядок ідентифікації, верифікації вивчення клієнтів;
·
порядок аналізу, виявлення і реєстрації фінансових операцій;
·
порядок зупинки, відновлення фінансових операцій і виконання рішень Держфінмоніторингу.

У додатках до Положення № 417 містяться анкети для клієнтів банків – юридичних і фізичних осіб. Зі змісту анкет випливає, що крім стандартних відомостей про суб'єктів господарювання при укладенні договору на обслуговування банки зажадають також від потенційного клієнта інформацію, що дозволяє оцінити його репутацію, установити джерела походження коштів. І за результатами аналізу наданих даних установлять клієнтові відповідний рівень ризику. Банк також проведе оцінку відповідності фінансових операцій клієнта його фінансовому стану (наприклад, за даними Балансу і Звіту про фінансові результати). Причому в разі виявлення фінансових операцій, які не відповідають фінансовому стану (клієнт діє з розмахом, не по коштах), в анкеті зазначаються результати вжитих заходів із з'ясування джерел походження додаткових коштів. Дані, отримані від клієнта, далі постійно «моніторяться», розглядаються в динаміці (порівняно з попередніми періодами).
Відповідаючи на численні запитання банків про те, де їм шукати інформацію про клієнтів, крім тієї, яку вони подають про себе самі, заповнюючи анкети, регулятор оприлюднив список сайтів, де можна знайти додаткову інформацію про клієнтів (лист НБУ від 17.05.17 р. № 25-0008/35441). Від себе додам: не полінуйтеся знайти цей лист в електронному вигляді, щоб вам були доступні посилання на різні інтернет-ресурси, перелічені в листі. Там ви зможете пошукати інформацію про ваших контрагентів – як позитивну, так і негативну, що, безумовно, допоможе в роботі.
Постановою Правління НБУ від 25.05.17 р. № 42 уточнено порядок перевірки банками благонадійності клієнтів. Розповімо про деякі зміни і нововведення.

1. Банки зобов'язані перевіряти, чи є в клієнта реальні фінансові можливості для здійснення фінансової операції на відповідну суму.

2. Рівень ризику клієнта встановлюється з урахуванням:
·
типу клієнта;
·
ризику послуги, яку клієнт отримує від банку;
·
географічного ризику.
Рівень ризику клієнта переоцінюється на постійній основі за результатами фінмоніторингу
операцій клієнта (п. 31 Положення № 417).

Ризик за типом клієнта – це наявна або потенційна небезпека, що клієнт почне здійснювати фінансові операції, пов'язані з легалізацією кримінальних доходов/фінансуванням тероризму.
Під географічним ризиком мається на увазі місце розташування (реєстрації) клієнта або установи, через яке він передає (отримує) активи, якщо воно зареєстроване в державі, віднесеній до офшорної зони, або в державі, яка не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією кримінальних доходів/фінансуванням тероризму, та/або до якого застосовані міжнародні санкції.

Ризик послуги – це ризик, що виникає при зміні економічної суті фінансової операції (послуги), що робить можливим її використання для легалізації кримінальних доходов/фінансування тероризму, зокрема, якщо в результаті певних дій міняються напрям та/або характер використання грошових потоків (п. 2 Положення № 417).

3. Не рідше одного разу на місяць виконавчий орган банку розглядає результати аналізу фінансових операцій клієнтів, стосовно яких виникає підозра, і затверджує заходи для мінімізації ризику легалізації кримінальних доходов/фінансування тероризму. Також банк може прийняти рішення відмовити у проведенні фінансової операції клієнтові, якому встановлено неприйнятно високий рівень ризику, або навіть припинити його обслуговування (п. 34).

4. Банк з огляду на ризико-орієнтовані підходи повинен отримати від клієнта офіційні документи, що підтверджують джерела походження коштів (активів), або інформацію з інших відкритих джерел. Джерелом походження коштів фізичної особи/фізичної особи – підприємця можуть бути: заробітна плата, дохід, отриманий за реалізацію продукції, надані послуги, від продажу майна, отримання спадщини, отримання страхової суми за договором страхування, виграшу в лотерею, придбання права на скарби, а також від інших виплат відповідно до умов цивільно-правового правочину (договору). Підійдуть також декларації про доходи фізичної особи (п. 72 Положення № 417).

Від того, який рівень ризику встановлено клієнтові, багато в чому залежать його подальші відносини з банком. Наприклад, можливість та умови кредитування, вартість і види послуг, які банк може запропонувати клієнтові, виходячи з його надійності тощо.
Анкети-опитувальники для клієнтів з додатків до Положення № 417 стандартні й обов'язкові для всіх банків. Але на практиці підходи банку до перевірки клієнта на благонадійність можуть відрізнятися. Тому перед тим як вибрати обслуговуючий банк, радимо бухгалтеру та юристу підприємства уважно вивчити Положення № 417.

Приєднуйтесь до нашої сторінки та отримуйте новини першими!

Дякую, я вже з вами!