Баланс группа компаній

Бухгалтерія - це любов!

(056) 370-44-25
Замовити дзвінок

Зміни в порядку роботи системи ProZorro та авторизації електронних майданчиків

5 вересня 2017 р.

Не секрет, що реформи в публічних закупівлях – це те, що дійсно відбувається на практиці, а не лише в кабінетах чиновників. Так, уже більше року українські замовники закуповують товари, роботи та послуги для своєї діяльності через електронну систему закупівель ProZorro. Великим плюсом електронних закупівель є те, що всі все бачать. Водночас закупівельне життя чимдалі стає більш активним, і до нього долучаються активісти, громадські організації, які моніторять стан закупівель у країні, аналізують, що можна покращити та вдосконалити.

Реформатори ж активно реагують на пропозиції щодо покращення функціоналу в системі ProZorro як для закупівельників, так і для учасників торгів. І от нещодавно постановою КМУ від 09.08.17 р. № 553 було внесено низку суттєвих змін до Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою КМУ від 24.02.16 р. № 166 (далі – Порядок № 166).

Проаналізуймо, що змінилося та чим такі зміни порадують учасників торгів.

Насамперед учасники зрадіють, що нині в абзаці сьомому п. 4 Порядку № 166 установлено, як обчислюється розмір плати за участь у торгах, та наведено випадки, коли плата за участь у торгах повертається учаснику. Так, уточнено, що розмір плати визначається з урахуванням ПДВ, а плата повертається оператором авторизованого електронного майданчика учаснику/переможцю в разі відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулися, крім випадків, коли пропозиції учасника/переможця було відхилено.

Згадаймо законодавчі підстави скасування замовником торгів або визнання їх такими, що не відбулися. Так, відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону від 25.12.15 р. № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922) замовник скасовує торги в разі:

  • відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг;
  • неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель;
  • порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про намір укласти договір, передбаченого цим Законом;
  • подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками – менше трьох пропозицій;
  • допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками – менше трьох пропозицій;
  • відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом.

Зауважимо, що торги можуть бути скасовані частково (за лотом). Крім того, замовник згідно з ч. 2 ст. 31 Закону № 922 має право визнати торги такими, що не відбулися, у разі:

  • якщо ціна найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції перевищує суму, передбачену замовником на фінансування закупівлі;
  • якщо здійснення закупівлі стало неможливим унаслідок обставин непереборної сили;
  • скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг.

Відомо, що багато публічних закупівель не завершуються результативно чи то через відсутність достатньої кількості учасників, чи то через недостатню підготовку тендерних пропозицій учасниками, або й з інших, зазначених нами вище, причин. І якщо раніше учасники, сплативши певну суму за участь у закупівлі, уже мінусували цю суму у своєму бюджеті, то нині за певних обставин вони можуть отримати кошти назад. Але ж, як бачимо, кошти повертатимуться не в усіх випадках, коли торги не «зіграли». Так, якщо замовник відхилив пропозиції учасників/переможця і саме це стало причиною скасування торгів, то учасникам нічого сподіватися на повернення коштів. Підстави для відміни торгів у цьому випадку будуть такі:

  • допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками – менше трьох пропозицій (абзац шостий ч. 1 ст. 31 Закону № 922);
  • відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом (абзац сьомий ч. 1 ст. 31 Закону № 922).

Також може бути й ситуація, коли замовник виявить у ході «міжнародних» торгів (наприклад, на етапі пiсля розгляду тендерних пропозицій учасників), що оприлюднив оголошення про проведення процедури закупівлі з недотриманням передбаченого в ч. 1 ст. 10 Закону № 922 строку. Або ж замовнику «допоможе» виявити таке уважний аудитор. У цій ситуації торги також замовник вiдмiняє. При цьому, якщо в цих торгах було відхилено тендерні пропозиції певних учасників, то вони також не отримають кошти назад.

І якщо скасування (тобто відміна)торгів за вказаними підставами є імперативом, то визнання торгів такими, що не відбулися – це диспозитив. Тобто замовник має право визнавати або ж не визнавати торги такими, що не відбулися. Водночас може бути, наприклад, і таке, що тендерні пропозиції деяких учасників відхилено, а деяких – допущено до аукціону, проте замовнику скоротили видатки на здійснення цієї закупівлі. Отже, як у разі відміни торгів, так і в разі визнання їх такими, що не відбулися, «відхилені» учасники не отримають ніякої сатисфакції.

Окрім зазначеного вище, змінами до Порядку № 166 також узгоджено питання щодо механізму здійснення плати, що справляється адміністратором з оператора авторизованого електронного майданчика на забезпечення функціонування та розвиток веб-порталу Уповноваженого органу за подання тендерної пропозиції та/або пропозиції учасника процедури закупівлі учасником, що була розкрита електронною системою закупівель. Так, зазначений розмір плати визначено з урахуванням ПДВ.

Водночас у п. 5 Порядку № 166 викладено в новій редакції абзац, що регулює питання оплати в разі скасування торгів або визнання їх такими, що не відбулися. Порівняймо дві редакції цього абзацу:

Редакція абзацу 15 п. 5 до внесення змін Редакція абзацу 15 п. 5 після внесення змін
Порядок та умови оплати визначаються у договорі між оператором авторизованого електронного майданчика та адміністратором. У разі коли торги відмінені або визнані такими, що не відбулися до моменту розкриття тендерних пропозицій та/або пропозицій учасника процедури закупівлі, плата з оператора авторизованого електронного майданчика на забезпечення функціонування та розвиток веб-порталу Уповноваженого органу за подання пропозиції учасником процедури закупівлі учасником не справляється або повертається у разі, коли плата відповідно до договору вже була справлена Порядок та умови оплати визначаються у договорі між оператором авторизованого електронного майданчика та адміністратором. У разі коли торги відмінені або визнані такими, що не відбулися, плата з оператора авторизованого електронного майданчика на забезпечення функціонування та розвиток веб-порталу Уповноваженого органу за подання тендерної пропозиції та/або пропозиції учасника процедури закупівлі учасником не справляється, а якщо плата відповідно до договору вже була справлена, вона повертається учаснику, крім випадків, коли такі пропозиції учасника/переможця було відхилено

Як бачимо, раніше плата з оператора авторизованого електронного майданчика в разі скасування торгів або визнання їх такими, що не відбулися, не справлялася лише в разі, якщо зазначені дії щодо торгів були вчинені до розкриття тендерних пропозицій учасників. Нині ж плата не справляється, а сплачені кошти повертаються також після розкриття тендерних пропозицій у разі завершення торгів безрезультативно. Проте, як бачимо, і в цій нормі передбачено виняток, коли таку плату учасник не отримає – у разі відхилення його пропозиції.

Вважаємо, що зазначений виняток, коли не повертаються кошти учаснику, є справедливим. Адже ніхто не забороняє учасникам/переможцям уважно вивчити тендерну документацію та ретельно підготувати свою тендерну пропозицію. А в разі незгоди з якимись умовами тендерної документації учасники мають право її оскаржити до Антимонопольного комітету України. Тож якщо ви налаштовані на перемогу, перемагайте, а ні – не сподівайтеся на поблажки!

У Порядку № 166 розширено визначення терміна «користувач». Так, абзац п’ятий п. 2 Порядку № 166 після слова «замовник» доповнено словами і цифрами «, державні (зокрема, казенні) та комунальні підприємства, їх дочірні підприємства, об’єднання підприємств, а також господарські товариства, в яких державна або комунальна частка у статутному капіталі становить 50 і більше відсотків».

Варто зазначити, що такі зміни були очікуваними. Адже в попередній редакції Порядку № 166 (оновленій згідно з постановою КМУ від 01.07.16 р. № 396) законодавець надав право господарюючим суб’єктам, які не вважають себе замовниками в розумінні Закону № 922 (тобто не мають ознак, за якими юридичну особу можна вiднести до поняття «замовник» згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 922) використовувати систему ProZorro для здійснення своїх закупівель за механізмом «допорогових» торгів, проте зміни було внесено лише до п. 12 Порядку № 166 у частині того, що акредитація за першим рівнем передбачає зобов’язання авторизованого електронного майданчика безоплатно забезпечувати надання замовнику, державним (зокрема, казенним) та комунальним підприємствам, їх дочірнім підприємствам, об’єднанням підприємств, а також господарським товариствам, у яких державна або комунальна частка у статутному капіталі становить 50 % і більше, можливості щодо надання послуг у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, визначену в ч. 1 ст. 2 Закону № 922. Тож відтепер усунено прогалину в системі визначень Порядку № 166.

Очікуваними також є зміни до абзацу першого п. 6 Порядку № 166 щодо виплати адміністратором системи ProZorro електронним майданчикам винагороди в разі, якщо державним (зокрема, казенним) чи комунальним підприємством, його дочірніми підприємствами, об’єднанням підприємств, а також господарськими товариствами, у яких державна або комунальна частка у статутному капіталі становить 50 % і більше, було розміщено оголошення щодо закупівлі, вартість якої є меншою за вартість, установлену в абзацах другому і третьому ч. 1 ст. 2 Закону № 922, і результатом якої є рішення щодо визначення постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) або виконавця робіт.

Зауважимо, що раніше адміністратор виплачував винагороду майданчикам лише за торги, результативно проведені замовниками в розумінні Закону № 922. Тож, як бачимо, оскільки іншим господарюючим суб’єктам (незамовникам) також дозволено використовувати систему ProZorro для своїх закупівель, то відтепер у разі позитивного завершення ними торгів адміністратор повинен буде виплачувати електронним майданчикам також відповідну винагороду. При цьому відповідно до зміненого абзацу сьомого п. 6 Порядку № 166 розмір винагороди, установлений у цьому пункті, визначено з урахуванням ПДВ.

Нагадаємо, що адміністратором електронної системи закупівель нині є ДП «Прозорро».

Водночас для узаконення використання господарюючими суб’єктами, які не є замовниками за Законом № 922, електронної системи закупівель, абзац перший п. 8 Порядку № 166 доповнено відповідними нормами, згідно з якими оператор авторизованого електронного майданчика може надавати послуги не лише замовникам та учасникам, а й таким господарюючим суб’єктам – незамовникам.
Порядок № 166 доповнено також нормами щодо механізму зміни оператора авторизованого електронного майданчика, зокрема подання відповідного звернення до Уповноваженого органу (Мінекономрозвитку).

Нагадаємо, що оператор авторизованого електронного майданчика – це юридична особа, зареєстрована в установленому законом порядку на території України, що має право на використання такого електронного майданчика (абзац четвертий п. 2 Порядку № 166).

Заздалегідь заспокоїмо і замовників, і учасників, що адміністратором повторно не проводиться тестування авторизованого електронного майданчика в разі отримання звернення про зміну його оператора. Тож користувачі системи можуть і надалі безперешкодно працювати на своєму майданчику, незважаючи на зміну його оператора.
Водночас варто зауважити, що в разі зміни оператора авторизованого електронного майданчика адміністратор повинен не пізніше ніж через 10 робочих днів із дня внесення Уповноваженим органом до рішення щодо авторизації (попередньої авторизації) електронного майданчика змін щодо визначення оператором іншої юридичної особи укласти з новим оператором договір, оприлюднивши його на веб-порталі Уповноваженого органу.
Тож, з огляду на зазначене, користувачам системи в разі зміни оператора авторизованого електронного майданчика варто буде також внести відповідні зміни до своїх договорів із майданчиками.

Джерело: "Баланс-Бюджет" № 36, який вийшов з друку 04.09.17 р.

Приєднуйтесь до нашої сторінки та отримуйте новини першими!

Дякую, я вже з вами!