Баланс группа компаній

Бухгалтерія - це любов!

(056) 370-44-25
Замовити дзвінок

Зміни до законодавства, що діють із жовтня 2016 року

30 вересня 2016 р.

·Із 1 жовтня 2016 року до 1 січня 2017-го здійснюється пілотний проект щодо ціноутворення на товари і послуги у сфері виробництва та реалізації продовольчих товарів. На цей період скасовується цінове регулювання на продовольчі товари та проводиться ретельний моніторинг цін, на основі якого буде прийняте рішення про подальшу долю цінового регулювання на продукти харчування (постанова КМУ від 22.09.16 р. № 656).

· Із 1 жовтня змінюється законодавство стосовно документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус. Зокрема:

1. Згідно із змінами до Закону від 21.01.94 р. № 3857-XII документами, що дають право громадянину України на виїзд з України та в’їзд в Україну, тепер є: паспорт громадянина України для виїзду за кордон (далі – закордонний паспорт); дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в’їзд в Україну). Тобто із переліку документів, установленого Законом від 21.01.94 р. № 3857-XII, виключено проїзний документ дитини і додано до нього посвідчення члена екіпажу та посвідчення особи на повернення в Україну.
2. Згідно із змінами до Закону від 20.11.12 р. № 5492-VI:
·запроваджено: обов’язкове отримання паспорта громадянина України із 14-річного віку; посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, і проїзний документ такої особи; картку трудового мігранта як документа, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, які мають намір займатися підприємницькою діяльністю в Україні, та підтверджує законні підстави для їх проживання в країні;
· паспорт громадянина України крім інших даних тепер містить також податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Держреєстру фізосіб – платників податків), а у разі відмови від його прийняття пишеться слово «відмова». Написи у паспорті здійснюються українською та англійською мовами;
· уведено адмінзбір за оформлення (у т. ч. замість втрачених або викрадених) та обмін документів, який включає вартість адмінпослуги, бланка документа та його персоналізацію. Гранична вартість адмінпослуги з видачі документів залежить від строку їх оформлення. Так, за оформлення: паспорта громадянина України протягом 20 робочих днів (далі – р. д.) з дня оформлення заяви-анкети сплачується 0,1 МЗП, встановленої на 1 січня календарного року, в якому подаються документи; 10 р. д. – 0,2 МЗП; закордонного паспорта: протягом 20 р. д. – 0,2 МЗП; 7 р. д. – 0,4 МЗП; 3 р. д. (у разі документально підтвердженої необхідності термінового виїзду за кордон на лікування, від’їзду особи, яка супроводжує тяжкохворого, чи смерті родича за кордоном) – 0,4 МЗП (Закон від 14.07.16 р. № 1474-VIII).

· Із 1 жовтня діє новий Порядок провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання. Рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на ПМП діє протягом 6 місяців з дня його прийняття і втрачає силу, якщо заявник у цей строк не звернувся до територіального органу державної міграційної служби для оформлення документів для виїзду за кордон (наказ МВС від 16.08.16 р. № 816).

· Із 1 жовтня застосовується ДСТУ 7724:2015 «Вугілля кам’яне для коксування. Технічні умови», строк набрання чинності якого перенесено із 1 серпня наказом ДП «УкрНДНЦ» від 26.07.16 р. № 211.

· Із 1 жовтня діють зміни до Правил організації статистичної звітності, що подається до НБУ, затверджених постановою Правління НБУ від 01.03.16 р. № 129. Зокрема:
– уточнюється, що під час підготовки даних для складання форми (або файла) статзвітності банки, небанківські фінансові установи – резиденти, які є платіжними організаціями та/або членами/учасниками платіжних систем, інші фінустанови, національний оператор поштового зв’язку, суб’єкти господарювання (далі – СГ) використовують державні класифікатори, відповідні стандарти та довідники Нацбанку. Так, для статистичних цілей Нацбанк веде та актуалізує довідник суб’єктів ЄДРПОУ;
– унесено зміни до деяких статформ, а форму звіту про взаємодію банку зі спеціально уповноваженим органом з питань фінмоніторингу (форма № 200) та пояснення до її заповнення викладено у новій редакції (постанова Правління НБУ від 12.09.16 р. № 384).
У зв’язку з унесенням змін до статзвітності Нацбанк уточнив строки її подання та введення тестового періоду за окремими формами статзвітності (лист НБУ від 19.09.16 р. № 31-0005/77998).

Із 5 жовтня набуває чинності Закон від 02.06.16 р. № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404), прийнятий замість нині діючого Закону від 21.04.99 р. № 606-XIV. Зокрема:
– визначено, що примусове виконання рішень на підставі виконавчих документів можуть виконувати як державні, так і приватні виконавці. При цьому установлено перелік рішень, які не можуть ними виконуватися (наприклад, якщо боржником є державні та комунальні підприємства, юрособи, які фінансуються з державного/місцевого бюджетів; рішення про вселення і виселення фізосіб тощо) (ст. 5);
уточнено заходи примусового виконання рішень, якими визнано: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника; на зарплату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення у боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, тощо (ст. 10);
конкретизовано строки проведення виконавчих дій. Так, арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення; платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня з дня накладення арешту (у подальшому – не пізніше робочого дня, що настає за днем отримання інформації про наявність коштів на рахунках); опис та арешт майна проводиться не пізніше 5-го р. д. з дня отримання інформації про його місцезнаходження. Під час перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізособи та місцезнаходженням юрособи здійснюються опис та арешт виявленого майна (ст. 13);
– запроваджено можливість реалізації арештованого майна на електронних торгах із врахуванням деяких обмежень (ст. 61);
підвищено розміри штрафів, що накладаються виконавцем. Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу: на боржника-фізособу – у розмірі 100 НМДГ (1 700 грн.) (було від 170 до 340 НМДГ), на посадових осіб – 200 НМДГ (3 400 грн.) (було від 340 до 680 НМДГ), на боржника-юрособу – 300 НМДГ (5 100 грн.) (було від 680 до 1 020 НМДГ) та встановлює новий строк виконання (ст. 75);
– розширено перелік майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами (додаток до Закону № 1404).
Крім того, із 05.01.17 р.:
· буде запроваджено автоматизацію процедур виконання рішень (електронна реєстрація документів, повне фіксування процесуальних рішень та виконавчих дій в автоматизованій системі виконавчого провадження, до якої на веб-сайті Мін’юсту забезпечується цілодобовий, вільний та безплатний доступ) (ст. 8);
· формуватиметься відкритий Єдиний реєстр боржників, відомості до якого є відкритими та розміщуються на веб-сайті Мін’юсту (ст. 9).
Також унесено зміни до деяких законодавчих актів. Зокрема, Господарський процесуальний кодекс доповнено нормами, які визначають порядок вирішення питання про звернення стягнення на грошові кошти, розміщені на рахунках (ст. 1213), та заміну сторони виконавчого провадження (ст. 1214).
Уточнюється, що виконавчі дії, розпочаті до 5 жовтня, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності Закону № 1404. Майно, передане на реалізацію до 5 жовтня, продовжує реалізовуватися у порядку (у т. ч. за вартістю), що діяв до цієї дати. Якщо оцінка (уцінка) арештованого майна не проведена до 5 жовтня, вона проводиться у порядку, визначеному цим Законом.

· Із 5 жовтня набуває чинності Закон від 02.06.16 р. № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі – Закон № 1403), зокрема:
– примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у випадках, визначених Законом № 1404, – на приватних виконавців (ст. 1);
– забороняється оглядати, розголошувати, витребувати чи вилучати документи виконавчого провадження. За опір державному чи приватному виконавцю, заподіяння тілесних ушкоджень, насильство або погрозу застосування насильства до них, їхніх близьких родичів, а також умисне знищення чи пошкодження їхнього майна у зв’язку із примусовим виконанням ними рішень передбачено відповідальність (ст. 5);
– фізособи або юрособи мають право вибирати приватного виконавця з Єдиного реєстру приватних виконавців (далі – ЄРПВ). Доступ до інформації ЄРПВ, розміщеного на веб-сайті Мін’юсту, є цілодобовим і необмеженим, передбачена можливість безплатно шукати, переглядати, копіювати та роздруковувати інформацію з ЄРПВ (ст. 23);
Визначено особливості діяльності приватного виконавця, зокрема:
· він має право залучати працівників поліції для вчинення виконавчих дій;
· не може здійснювати діяльність без чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності (до 05.10.17 р. розмір страхової суми за таким договором – не менше 1 000 МЗП) та після внесення до ЄРПВ запису про зупинення або припинення права на здійснення діяльності приватного виконавця;
· має посвідчення та печатку, зобов’язаний зберігати документи діловодства та архів протягом строку своєї діяльності. Матеріали виконавчих проваджень та архів приватного виконавця є власністю держави і перебувають у його володінні та користуванні у зв’язку із здійсненням ним професійної діяльності;
· повинен надавати у Мін’юст інформацію про свою діяльність (ст. 27);
· за прийняті рішення, дії чи бездіяльність та завдану третім особам шкоду несе цивільно-правову, адміністративну чи кримінальну відповідальність, а також дисциплінарну відповідальність, передбачену ст. 38 цього Закону (ст. 37).

· Із 5 жовтня набувають чинності нормативні документи, прийняті на виконання Закону № 1403:
Положення про тимчасову кваліфікаційну комісію приватних виконавців, її завдання, функції та порядок діяльності. Зокрема, комісія визначає рівень професійної підготовки осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця; вирішує питання щодо надання права на здійснення такої діяльності тощо (наказ Мін’юсту від 05.08.16 р. № 2430/5);
Порядок формування і ведення ЄРПВ, метою якого є ведення у повному обсязі обліку приватних виконавців, а також виданих, переоформлених посвідчень приватних виконавців; забезпечення доступності, гласності та відкритості інформації про приватних виконавців для зацікавлених користувачів (наказ Мін’юсту від 05.08.16 р. № 2431/5);
Порядок виплати винагород держвиконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця. Так, за виконання виконавчого документа майнового характеру виплачується: 2 % стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за цим документом, – держвиконавцю, на виконанні якого був виконавчий документ; 0,5 % – керівнику органу державної виконавчої служби та його заступникам, яким безпосередньо підпорядкований держвиконавець (п. 2).
Приватний виконавець, який повністю або частково виконав виконавчий документ майнового характеру, одержує основну винагороду у розмірі 10 % стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі. Основна винагорода за виконання у повному обсязі виконавчого документа немайнового характеру, за яким боржником є фізособа, основна становить 2 МЗП, а за документом, за яким боржником є юрособа, – 4 МЗП (п. 19) (постанова КМУ від 08.09.16 р. № 643).

· Із 19 жовтня 2016 року до 19 жовтня 2019-го діятиме Закон від 14.06.16 р. № 1414-VIII «Про фінансову реструктуризацію» (далі – Закон № 1414), згідно з яким визначатимуться умови та порядок проведення добровільної фінансової реструктуризації боржника. Відповідно до цього Закону боржник – це юрособа – СПД, яка має заборгованість хоча б перед однією фінустановою, що не є пов’язаною з ним особою, та ініціює процедуру фінансової реструктуризації згідно із цим Законом, у тому числі комунальні та державні підприємства, крім фінустанов та казенних підприємств. Метою фінансової реструктуризації є відновлення господарської діяльності таких боржників та забезпечення їх доступу до фінансування; підтримка стабільності фінансової системи.
Право участі у фінансовій реструктуризації матимуть боржники, які перебувають у критичному фінансовому стані, а їх господарську діяльність визнано перспективною (підтверджується звітом про огляд фінансово-господарської діяльності). Фінансова реструктуризація застосовується до реструктуризації господарської діяльності та активів боржника (у т. ч. розміщених за межами України) і до грошового зобов’язання боржника, у тому числі такого, яке виникло на підставі договорів, що регулюються іноземним законодавством. З дня початку фінансової реструктуризації запроваджується мораторій на виконання боржником вимог залучених кредиторів і пов’язаних осіб боржника. Пояснимо: згідно із Законом № 1414 залученим кредитором є визначений боржником кредитор, вимоги якого можуть бути реструктуризовані за цим Законом та який підписав згоду на реструктуризацію, а також орган стягнення (якщо боржник у заяві про реструктуризацію визначив його залученим кредитором), який бере участь у процедурі фінансової реструктуризації.
Мораторій може бути введено не більш ніж на 90 днів, а у разі його продовження – не більше 180 днів. Під час мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня) або інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання боржником зобов’язань, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності та будь-якого іншого строку, встановленого законом чи договором, у тому числі на пред’явлення вимоги до поручителів. У період мораторію будь-який кредитор має право розпочати або продовжити судове провадження для отримання рішення суду проти боржника про стягнення заборгованості або звернення стягнення на його майно (ст. 21).
За порушення вимог Закону № 1414 передбачається відповідальність (див. таблицю на с. 25 цього номера).

· Із 19 жовтня 2016 року до 19 жовтня 2019-го діятимуть зміни до законодавства, унесені з метою реалізації норм Закону № 1414, якими, зокрема:
– визначено суми доходів, пов’язаних з фінансовою реструктуризацією, на які платник податку на прибуток зменшує/збільшує фінрезультат до оподаткування та не змінює його (п. 39 підрозд. 4 розд. ХХ ПК);
– банкам, які беруть участь у фінансовій реструктуризації, надано право надавати інформацію, що містить банківську таємницю стосовно боржника, його поручителя (майнового поручителя), пов’язаних осіб боржника, без їхньої згоди іншим учасникам процедури фінансової реструктуризації, а також органам, що забезпечують її проведення (п. 5 розд. VII Закону від 07.12.2000 р. № 2121-III);
– вимога про обов’язковий викуп акціонерним товариством акцій на вимогу акціонерів не застосовується до боржників – акціонерних товариств, які беруть участь у фінансовій реструктуризації (п. 8 розд. XVII Закону від 17.09.08 р. № 514-VI).

· До 22 жовтня ліцензіати, які провадять діяльність банків пуповинної крові (юрособи незалежно від їх організаційно-правової форми і форми власності та фізособи-підприємці) та отримали ліцензію до 22.04.16 р., повинні привести свою діяльність у відповідність до нових Ліцензійних умов провадження господарської діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно із переліком, затвердженим МОЗ, затверджених постановою КМУ від 02.03.16 р. № 286.<

· До 23 жовтня аудиторські фірми, які протягом 2013–2016 років були внесені до реєстру аудиторських фірм, які можуть проводити аудиторські перевірки професійних учасників ринку цінних паперів (далі – Реєстр), повинні надіслати до НКЦПФР засвідчені підписом керівника та печаткою аудиторської фірми (у разі наявності) реєстраційну картку для внесення до Реєстру та оновлену анкету щодо ділової репутації аудиторської фірми (додатки 3 та 5 до Порядку, затвердженого рішенням НКЦПФР від 31.05.16 р. № 615).

· До 26 жовтня банки повинні станом на 1 жовтня розрахувати розмір кредитного ризику в тестовому режимі відповідно до вимог Положення, затвердженого постановою Правління НБУ від 30.06.16 р. № 351, та проінформувати НБУ за встановленою формою.

· На IV квартал цього року прогнозована оптова ринкова ціна електроенергії, затверджена постановою НКРЕКП від 28.04.16 р. № 721, становить 1 490,63 грн. за 1 МВт•год. (без ПДВ) (постанова НКРЕКП від 24.06.16 р. № 1178).

Приєднуйтесь до нашої сторінки та отримуйте новини першими!

Дякую, я вже з вами!