Цільове призначення та вид угідь
Відповідно до ст. 1 Закону від 22.05.03 р. № 858-IV «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки – це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою в установленому законодавством порядку.
За основним цільовим призначенням землі України поділяються на декілька категорій, зокрема на землі: сільськогосподарського призначення; природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; лісогосподарського призначення; водного фонду та іншого призначення.
Класифікацію видів цільового призначення земель (далі – КВЦПЗ) затверджено наказом Держкомзему від 23.07.10 р. № 548. Згідно із цією класифікацією вирізняють, зокрема, такі види цільового призначення сільськогосподарських земель:
·          для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (КВЦПЗ – 01.01.01);
·          для ведення фермерського господарства (КВЦПЗ – 01.01.02);
·          для ведення особистого селянського господарства (КВЦПЗ – 01.01.03);
·          для сінокосіння та випасання худоби (КВЦПЗ – 01.01.08). 
До складу сільськогосподарських земель входять:
·          сільськогосподарські угіддя (рілля, перелоги, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища);
·          несільськогосподарські угіддя (землі під господарськими будівлями і дворами, шляхами і прогонами, землі, які перебувають у стадії меліоративного будівництва та відновлення родючості, землі тимчасової консервації, забруднені сільськогосподарські угіддя, які не використовуються в сільськогосподарському виробництві).
Сільськогосподарські угіддя – це ділянки, що безпосередньо використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції.
Отже, необхідно розрізняти поняття «цільове призначення земельної ділянки» та «вид сільськогосподарських угідь».
Відповідно до ст. 95 ЗК землекористувачі мають право (якщо інше не передбачено законом або договором) самостійно господарювати на землі, а також мають право власності на посіви й насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію.
Орган, що контролює цільове використання землі
Відповідно до ст. 188 ЗК державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється Державною інспекцією сільського господарства (далі – Держсільгоспінспекція). До її повноважень належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.
Положення про Держсільгоспінспекцію затверджене Указом Президента від 13.04.11 р. № 459/2011. Ним, зокрема, визначено, що Держсільгоспінспекція відповідно до покладених на неї завдань:
·          організовує та здійснює державний нагляд (контроль), зокрема за використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення, дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання в користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення;
·          обстежує земельні ділянки, яким заподіяно шкоду внаслідок їх використання не за цільовим призначенням;
·          розраховує розмір шкоди, заподіяної внаслідок використання їх не за цільовим призначенням та вживає заходів до її відшкодування в установленому законодавством порядку.
Інші державні органи не мають повноважень та компетенції перевіряти правильність використання земель в Україні, у тому числі земель сільськогосподарського призначення.

Більш докладну консультацію див. у журналі „БАЛАНС-АГРО” від 21.09.15 р. № 35.