Добігає кінця бюджетний рік, і бухгалтерам до їх поточної роботи додається ще й інвентаризація активів і зобов’язань бюджетної установи. Майже кожен фахівець бухгалтерської служби залежно від своїх повноважень та відповідальності брав або братиме участь у цьому заході. Слід зазначити, що розрахунки бюджетної установи завжди перебувають у зоні ризику як самої бюджетної установи, так і контролюючих та правоохоронних органів, оскільки є важливою складовою бюджетного процесу, що поєднує заходи із планування видатків, взяття зобов’язань, здійснення платежів, отримання результатів. Для здійснення неформального аналізу результатів інвентаризації розрахунків на предмет їх обґрунтованості (законності) та підготовки відповідних висновків для керівника бюджетної установи, затвердження розпорядчих документів тощо не лише бухгалтерам, а й голові та членам комісії дуже важливо володіти питаннями організації та проведення інвентаризації, елементарними знаннями основ бухгалтерського обліку та звітності, а також бюджетного законодавства. У цьому їм допоможе наша консультація.

Нормативно-правова база
Перш за все проведення інвентаризації розрахунків, як і інших об’єктів обліку, регламентується Законом від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність і Україні» (далі – Закон № 996). Так, ст. 10 цього Закону передбачає таке:
• для забезпечення достовірності даних бухобліку та фінзвітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка;
• об’єкти та періодичність інвентаризацій визначаються керівником підприємства, за винятком установлених законодавством випадків обов’язкової інвентаризації.
До того ж, зважаючи, що бюджетні установи в особі їх керівників повинні дотримуватися насамперед бюджетного законодавства, доцільним є нагадування окремих норм ст. 22 Бюджетного кодексу (далі – БК).
Так, за обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема:
• здійснює управління бюджетними коштами в межах установлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі;
• здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов’язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів;
• забезпечує організацію та ведення бухобліку, складання та подання фінансової і бюджетної звітності у порядку, установленому законодавством.

Роль керівника бюджетної установи
У ч. 3 ст. 26 БК підкреслюється роль керівника бюджетної установи, який має в підпорядкуванні інші установи: розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх закладах та в підвідомчих бюджетних установах.
Заходи із внутрішнього контролю в бюджетних установах, які повинен забезпечити керівник, більш детально розкрито в розд. IV Методичних рекомендацій з організації внутрішнього контролю розпорядниками бюджетних коштів у своїх закладах та у підвідомчих бюджетних установах, затверджених наказому Мінфіну від 14.09.12 р. № 995. Ці заходи мають здійснюватися на всіх рівнях діяльності установи та щодо всіх функцій і завдань. Вони включають відповідні процедури, найбільш типовими серед яких є:
• розподіл обов’язків та повноважень, ротація персоналу, що зменшує кількість ризиків помилок чи втрат;
• контроль за достовірністю проведених операцій, перевірка процесів та операцій до та після їх проведення, звірка облікових даних із фактичними (наприклад, порівняння кількості поставлених товарів із кількістю товарів, що було фактично замовлено);
• систематичний перегляд роботи кожного працівника установи (нагляд).
Головні розпорядники бюджетних коштів державного (місцевого) бюджету мають більше владних повноважень і, як наслідок, повинні забезпечити не лише проведення інвентаризації, зокрема розрахунків, у своїх установах, але й проконтролювати її проведення в підвідомчих установах.
Слід зазначити, що інвентаризація активів і зобов’язань є інструментом керівника бюджетної установи з установлення істинної картини господарської діяльності, відповідності її вимогам законодавства і розпорядчим документам розпорядника вищого рівня, схоронності майна тощо. Одночасно із здійсненням інвентаризації та підведенням підсумків робляться висновки та приймаються управлінські рішення щодо повноти та якості виконання своїх повноважень працівниками бюджетних установ.
На практиці, на жаль, має місце недотримання положень чинних нормативно-правових актів щодо повноважень і відповідальності деяких служб і посад бюджетної установи, їх участі в інвентаризації. Це призводить до чисельних порушень законодавства та/або його невиконання, у тому числі при проведенні інвентаризації активів і зобов’язань.
Зважаючи на обов’язковість участі в інвентаризаційній комісії працівників бухгалтерської служби, не можна не приділити уваги цим аспектам, від яких залежать передумови та якість проведення інвентаризації активів і зобов’язань, зокрема розрахунків. Так, при розподілі повноважень і відповідальності між працівниками для головного бухгалтера бюджетної дуже важливо дотримуватися загальновстановлених вимог, розуміти, де починаються та закінчуються його повноваження та відповідальність, а також аналогічно – працівників бухгалтерської служби як членів інвентаризаційної комісії.
Тож розглянемо загальні положення, визначені нормативно-правовими актами вищого рівня, зокрема стосовно діяльності структурних підрозділів бюджетної установи із розрахунків.

Повний текст консультації у безкоштовному доступі див. у "Баланс-Бюджет" № 40, який виходить з друку 03.10.16 р.