У консультації розповімо, яка відповідальність установлена для підприємства або його посадових осіб за непроведення інвентаризації в обов'язкових випадках, а також за її проведення з тими або іншими порушеннями.

Загальні положення

Згідно з п. 4 розд. I Положення № 879 проведення інвентаризації забезпечує власник (власники) або вповноважений орган/посадова особа, яка керує підприємством, відповідно до законодавства та статутних документів підприємства.
Перелік випадків, коли інвентаризація проводиться в обов'язковому порядку, наведено в п. 7 розд. I Положення № 879 (наприклад, при зміні матеріально відповідальних осіб, перед складанням річної фінансової звітності і т. д.). Недотримання даної вимоги чревате застосуванням адміністративної та дисциплінарної відповідальності, а фінзвітність, складена без попереднього проведення інвентаризації, може бути визнана недостовірною.
Розглянемо докладніше можливі негативні наслідки.

Адміністративна відповідальність

Відповідно до ст. 164² КУпАП за несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації коштів і матеріальних цінностей до посадової особи підприємства може бути застосований адміністративний штраф у розмірі від 8 до 15 НМДГ (від 136 до 255 грн.). При повторному правопорушенні протягом року розмір штрафу становитиме від 10 до 20 НМДГ (від 170 до 340 грн.). У цьому випадку посадовою особою, відповідальною за проведення інвентаризації на підприємстві, є його керівник, на якого і буде накладене дане стягнення.
Зазначимо, що згідно зі ст. 234¹ КУпАП питання про накладення штрафу за вказане правопорушення розглядають органи державного фінансового контролю. На сьогодні таким органом є Державна аудиторська служба (Постанова № 868). Застосувати дане адміністративне стягнення ця служба може тільки до посадових осіб підконтрольних їй підприємств, установ, організацій. Як правило, такими є бюджетні організації, державні та комунальні підприємства (докладний перелік підконтрольних підприємств можна знайти в ст. 2 Закону № 2939).

Дисциплінарна відповідальність

Працівників, винних у непроведенні інвентаризації або її проведенні з порушеннями, роботодавець може притягти до дисциплінарної відповідальності. Заходи дисциплінарного впливу передбачені ст. 147 КЗпП, а саме: догана та звільнення. При цьому відповідно до ст. 149 КЗпП за кожне порушення до працівника може бути застосоване тільки одне дисциплінарне стягнення. Найчастіше виносять догану. У нашому випадку за непроведення інвентаризації звільнити не можна, а от оголосити догану можна.
Слід зауважити, що притягнення винного працівника до дисциплінарної відповідальності є правом, а не обов'язком роботодавця.
При накладенні адміністративних стягнень слід ураховувати, що:

·         відповідальність застосовується безпосередньо при виявленні проступку, але не пізніше місяця із дня виявлення (час знаходження працівника на лікарняному/у відпустці не враховується);

·         стягнення не може бути накладене після закінчення 6 місяців із моменту вчинення проступку;

·         роботодавець видає наказ про накладення стягнення, з яким необхідно ознайомити працівника під підпис;

·         протягом дії дисциплінарного стягнення заохочення до працівника не застосовуються.

Негативні наслідки для обліку

Перед складанням річної фінзвітності обов'язково проводиться інвентаризація активів і зобов'язань підприємства (п. 12 Порядку № 419). Її мета – забезпечити достовірність даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства (п. 5 розд. I Положення № 879).
Таким чином, у випадку складання річної фінзвітності без попереднього проведення інвентаризації (наприклад, на підставі даних інвентаризації за минулий рік) така звітність і дані бухобліку будуть недостовірними, оскільки не відобразять можливі недостачі/надлишки на поточний момент.
Подібна ситуація може викликати неправильне нарахування підприємством податку на прибуток, адже він розраховується за даними бухобліку. А це вже загрожує донарахуванням податкових зобов'язань, нарахуванням штрафних (фінансових) санкцій і пені, передбачених гл. 11, 12 ПК.