При затвердженні спільним наказом Мінпраці та соцполітики та МОЗ від 05.10.05 р. № 308/519 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення (далі – Умови) законодавець ставив за мету врахувати всі особливості їх роботи залежно від кваліфікації, характеру та умов роботи працівника, типу закладу. У результаті при нарахуванні зарплати в цій галузі ми маємо справу з такими її складовими, як оклади, підвищення окладів, доплати і надбавки та інші виплати. Розглянемо в консультації, як впливає на порядок проведення індексації зміна розміру цих складових.

Оклади та їх підвищення
Ми поставили на перше місце оклади та їх підвищення, оскільки саме збільшення окладів за чинними нормами Порядку, затвердженого постановою КМУ від 17.07.03 р. № 1078 (далі – Порядок № 1078) може вплинути на суму індексації та порядок її розрахунків.
Основний критерій установлення схемних окладів (так називають оклади, установлені за схемами тарифних розрядів, наведеними в пп. 2.2.1, 2.2.5, 2.2.8, 2.2.11 і т. д. Умов), зокрема для керівних працівників закладів охорони здоров’я, – це група з оплати праці. Вона визначається за даними додатка 2 до Умов за кількістю ліжок у закладі того чи іншого профілю та в окремих випадках за рівнем медзакладу (обласні, міські тощо). А от схемні оклади, наприклад лікарів, установлюються залежно від присвоєної працівнику кваліфікаційної категорії.
Утім, незалежно від порядку встановлення схемні оклади можна без сумніву віднести до постійних складових (вони не часто змінюються), а отже, визнати об’єктами індексації.
Підвищення схемних окладів пов’язане із законодавчим підвищенням базового окладу працівника 1-го тарифного розряду (далі – базовий оклад). Саме до цієї величини застосовуються тарифні коефіцієнти, які фактично формують оклад.
Нагадаємо, останнє підвищення базового окладу до 1 185 грн. відбулося в травні цього року. Підвищення схемних окладів – перша ознака того, що настав місяць підвищення доходу. Згідно з п. 5 Порядку № 1078 індекс цього місяця (у нашому випадку – травня 2016 року) приймається за 1, або 100 %, а нові розрахунки ІСЦ для подальшої індексації починаються з індексу червня, місяця, що настає за місяцем підвищення доходу.
Не менш стабільними, із цієї точки зору, можна визнати і більшість видів підвищень посадових окладів, що встановлюються працівникам закладів охорони здоров’я.
Наприклад, підвищення окладу у відсотках залежно від обсягу робіт, яке, по суті, визначається за кількістю підлеглих за штатним розписом та кількістю підпорядкованих структурних одиниць (пп. 2.2.3, 2.2.9 Умов), установлюється на постійній основі, як правило, під час призначення працівника на посаду. Разом зі зростанням окладів зростає і розмір підвищення. Це означає, що, коли працівник до підвищення окладу мав право на індексацію, для визначення залишкової суми індексації в місяці підвищення доходу із величиною, що дає таке право, слід порівнювати розмір зростання як схемного окладу, так і його підвищення залежно від обсягу робіт.

Премії
Як правило, такі виплати не мають постійного характеру, оскільки залежать від фінансових можливостей закладу. При цьому кошти на виплату премій виділяються за залишковим принципом, отже, вони не можуть бути об’єктом індексації. Тому їх збільшення у зв’язку зі збільшенням окладів чи відсотків премії не має враховуватися при визначенні залишкової суми індексації в місяці підвищення доходу. Хоча й тут можуть бути винятки, якщо згідно із прийнятим у закладі положенням про преміювання премії, установлені у фіксованому розмірі у відсотках до окладу, згідно із цим положенням не змінюють свого розміру щомісяця. Коли ж «незмінні» премії встановлюються в абсолютній сумі, то вони, безумовно, є об’єктами індексації, але не беруть участі в розрахунках залишкової суми індексації, оскільки їх розмір не змінюється при зростанні окладу.

Повний текст консультації у безкоштовному доступі див. у "Баланс-Бюджет" № 41, яки вийшов з друку 10.10.16 р.