Баланс группа компаній

Бухгалтерія - це любов!

(056) 370-44-25
Замовити дзвінок

Імпорт товарів і послуг: оформлення та облік. Читайте у свіжому номері!

18 серпня 2016 р.

Пропонуємо вашій увазі анонс публікацій Практичного керівництва «Імпорт товарів і послуг: оформлення та облік», 2016, № 15.
Акценти номера:

ІМПОРТ ТОВАРІВ

Придбані (отримані) запаси прибуткуються на баланс за первісною вартістю, яка визначається згідно з п. 9 П(С)БО 9. Що стосується імпортного товару, то при визначенні його первісної вартості не слід орієнтуватися на митну вартість, зазначену в митній декларації, тому що методи визначення митної вартості не збігаються з порядком визначення первісної вартості згідно з П(С)БО 9. До уваги платників податку на прибуток, які зобов'язані застосовувати коригування! Якщо ви здійснюєте контрольовані операції або операції з нерезидентами, які зареєстровані в державах (на територіях), включених до спеціального переліку КМУ, то для визначення об'єкта оподаткування, можливо, вам доведеться коригувати бухгалтерський фінансовий результат у бік збільшення. Імпорт товарів без їх увезення на митну територію України відображається в обліку так само, як і звичайні операції імпорту між резидентом і нерезидентом. Але ці операції не підлягають обкладанню ПДВ. Якщо ж підприємство отримає імпортні товари безплатно, то в обліку слід визнати дохід, а на митниці сплатити всі належні платежі. Докладніше див. на с. 17 цього номера.

ІСТОТНА УМОВА ЗЕД-КОНТРАКТУ: БАЗИС ПОСТАВКИ

За бажанням сторін у ЗЕД-контрактах можна по-різному сформулювати умови переходу ризиків від продавця до покупця при доставці товарів, а також оплати накладних витрат, супутніх доставці. У міжнародній практиці застосовується уніфікована система торговельних термінів – Правила ІНКОТЕРМС. Щоб усвідомлено обрати найбільш підходящий у конкретній ситуації термін, імпортер повинен розуміти їх зміст, уловлювати відмінності. 11 термінів Правил ІНКОТЕРМС-2010, суть яких ми проаналізували на с. 12, дозволять зробити оптимальний вибір з урахуванням інтересів обох сторін контракту.

ВАЛЮТНІ ОБМЕЖЕННЯ НБУ

Валютне регулювання для імпортерів ускладнене тим, що регулятор із підозрою ставиться практично до всіх операцій із виведення інвалюти за кордон. Сюди потрапляє й оплата іноземним постачальникам за імпортними операціями. Купівля інвалюти, перерахування її нерезиденту, дотримання строків розрахунків у ЗЕД – ось далеко не повний перелік питань, що знаходяться у фокусі уваги НБУ. Інформація про актуальні валютні обмеження (із ними можна докладно ознайомитися на с. 60) дозволить не тільки правильно спланувати зовнішньоекономічну діяльність, але й грамотно використовувати можливості пом'якшення валютного контролю, надані законодавством.

ВАЛЮТА ПЛАТЕЖУ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД ВАЛЮТИ КОНТРАКТУ

Із різних причин, у тому числі через уведені НБУ валютні обмеження, що стосуються вільного використання іноземної валюти, особливо 1-ї групи Класифікатора інвалют, суб'єкти ЗЕД приймають рішення змінити валюту платежу. У контракті сторони можуть на свій розсуд установити крос-курс для перерахування валюти контракту у валюту платежу та дату перерахування. На с. 82 ми навели приклади із проведеннями та перерахунком інвалют для випадків, коли першою подією є постачання товару нерезидентом і, навпаки, передоплата нерезиденту.

ЗМІНА МИТНОЇ ВАРТОСТІ ТОВАРІВ

Якщо митна вартість товарів змінюється після завершення процедури митного оформлення, коригування податкового кредиту в декларації з ПДВ (рядки 11.1, 11.2) здійснюється згідно з аркушем коригування, оформленим до митної декларації, на підставі якої і був раніше відображений податковий кредит. Як саме здійснити таке коригування, читайте на с. 25.

ПОДАТКОВИЙ КРЕДИТ НА ПІДСТАВІ ТИМЧАСОВОЇ МИТНОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ

Думка ДФС із цього приводу змінилася: тимчасова митна декларація не визнається документом, подання якого завершує митне оформлення товарів, тому не може служити підставою для включення ПДВ до складу податкового кредиту (докладніше див. на с. 25).

ПОВЕРНЕННЯ ІМПОРТНОГО ТОВАРУ НЕРЕЗИДЕНТУ

Повернення неякісного імпортного товару нерезиденту може здійснюватися в митних режимах експорту або реекспорту. При обох режимах ця операція обкладається ПДВ за нульовою ставкою. Причому у випадку реекспорту сума вивізного мита, яке було сплачене при імпорті товарів, повертається імпортеру. Однак застосування обох цих режимів може бути чревате коригуванням податкового кредиту, відображеного покупцем при імпорті товарів. Про думку ДФС щодо цього і про те, як краще вчинити підприємству, ви узнаєте на с. 38.

КОМІСІЯ НА КУПІВЛЮ ТОВАРУ В НЕРЕЗИДЕНТА

У ситуації, коли комітент-резидент доручає комісіонеру-резиденту придбати товар у продавця-нерезидента, облік ПДВ у комітента та комісіонера залежить від того, хто з них буде сплачувати податок на митниці. Так, якщо платник – комітент, то в комісіонера об'єктом обкладання ПДВ є тільки сума комісійної винагороди, а якщо платник – комісіонер, тоді він відображає податковий кредит на дату сплати податкових зобов'язань на митниці. Крім того, у нього виникають податкові зобов'язання в сумі комісійної винагороди, а також при передачі товару комітенту або отриманні від нього грошей у рахунок оплати товару (залежно від того, яка подія була першою). Детальніше про облік операції комісії на придбання товарів у нерезидента викладено на с. 31.

ПРИДБАННЯ ІНВАЛЮТИ

При купівлі інвалюти за гривні важливо правильно розрахувати доходи або витрати, пов'язані із цією операцією. Якщо коротко, то порядок розрахунку такий: якщо комерційний курс купівлі інвалюти вище курсу НБУ на дату її зарахування на поточний валютний рахунок, то в підприємства будуть витрати (Дт 942), а якщо менше – то дохід (Кт 711). Докладніше про це читайте на с. 71.

КУРСОВІ РІЗНИЦІ

Кожний бухгалтер знає, що коли підприємство працює з інвалютою, то за монетарними статтями потрібно визначати курсові різниці (на дату балансу та на дату госпоперації) і відображати їх у складі доходів або витрат. Для розрахунку таких різниць насамперед треба розуміти, які статті відносяться до монетарних, а які – до немонетарних (докладну класифікацію статей наведено на с. 75). Крім того, за курсовими різницями на дату госпоперації необхідно обрати варіант їх розрахунку (у межах операції або за монетарною статтею в цілому) і відобразити свій вибір в обліковій політиці. У цій же консультації на с. 77 на числовому прикладі проаналізовано обидва варіанти й показано, який із них вигідніший.

ЯКЩО НЕРЕЗИДЕНТ ПОВЕРНУВ ПЕРЕДОПЛАТУ

Інвалюта, що надійшл від нерезидента як повернення авансу, підлягає обов'язковому продажу. При цьому якщо для перерахування авансу резидент інвалюту купував, то згідно з п. 7 розд. III Положення № 281, по-перше, повернута інвалюта буде повністю продана, а по-друге, додатна курсова різниця, що виникла за такою операцією, підлягає щоквартальному перерахуванню до бюджету (на думку ДФС, таке перерахування повинне робити підприємство, а не банк). Ну і звичайно ж, якщо нерезидент поверне передоплату пізніше встановленого строку розрахунків (із 29.07.16 р. – 120 днів), то резиденту доведеться сплатити ще й пеню. Докладніше про це ми розповіли на с. 79.

ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ВАЛЮТНІ ЦІННОСТІ

Якщо в підприємства-імпортера валютні цінності і майно за кордоном відсутні і строки розрахунків із нерезидентами не порушуються, то воно може не подавати декларацію про валютні цінності (у цьому випадку заповнюється тільки розд. V декларації, який носить інформаційний характер). Якщо ж підприємство перерахує нерезиденту аванс, а нерезидент не поставить товар, роботи або послуги (або не поверне аванс) у встановлений строк (із 29.07.16 р. – 120 днів), декларація подається обов'язково. Приклад її заповнення наведено на с. 86.

[p3190]

из

Приєднуйтесь до нашої сторінки та отримуйте новини першими!

Дякую, я вже з вами!