Баланс группа компаній

Бухгалтерія - це любов!

(056) 370-44-25
Замовити дзвінок

Зберігач не повернув товар: коли нараховувати ПДВ поклажодавцеві?

3 грудня 2015 р.

Підприємство А (поклажодавець) у травні 2015 року віддало на відповідальне зберігання підприємству Б (зберігач) товар. Згідно з умовами договору зберігач повинен повернути товар поклажодавцеві 31.12.15 р. Зберігач письмово відмовився повертати товар 03.12.15 р. Чи виникають у цій ситуації у поклажодавця податкові зобов'язання з ПДВ (і якщо так, то коли саме)?

Нагадаємо, що взаємовідносини, що виникають між сторонами за договором зберігання, регламентуються гл. 66 ЦК і ст. 294 ГК. Про те, як правильно укласти договір складського зберігання, див. «БАЛАНС» № 64-65 за 2015 год.

У податковому законодавстві під відповідальним зберіганням розуміють господарську операцію, яка передбачає передачу матеріальних цінностей на зберігання іншій особі без права їх використання в господарському обороті такої особи з подальшим поверненням цих цінностей без зміни їх якісних або кількісних характеристик. Передача майна на відповідальне зберігання не є об'єктом обкладення ПДВ, а отже, податкові зобов'язання не нараховуються.

Проте в нашому випадку зберігач порушив умови договору зберігання – не повернув товар поклажодавцеві.

Так що ж відбудеться з обкладенням ПДВ у поклажодавця, коли зберігач товару, якому він був переданий на відповідальне зберігання, відмовився повертати товар?

Згідно зі ст. 951 ЦК зберігач у такому разі зобов'язаний відшкодувати поклажодавцеві суму завданих йому збитків у розмірі вартості таких товарів. Операція з відшкодування збитків не є об'єктом обкладення ПДВ. Водночас очевидно, що поклажодавець уже не зможе використати цей товар у своїй господарській діяльності. А значить, поклажодавцеві доведеться нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ на підставі пп. «г» п. 198.5 ПК.

База оподаткування визначається згідно з п. 189.1 ПК (виходячи з вартості придбання товару), а податкова накладна (зведена за умовними постачаннями) складається не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, у якому товари починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків. Отже, у нашому випадку податкові зобов'язання потрібно нарахувати не пізніше 31 грудня, оскільки 03.12.15 р. поклажодавцеві стало відомо, що товар не буде йому повер­нений.

На думку ДФС, якщо зберігач направляє власникові товару письмову відмову повернути товар або якщо минув строк зберігання товару, визначений у договорі, а зберігач не повертає товар без будь-яких пояснень, то вважається, що відбулося постачання такого товару. І на дату отримання письмової відмови або закінчення строку зберігання товару у власника такого товару виникають податкові зобов'язання з ПДВ.

Як бачимо, податківці теж уважають, що без нарахування ПДВ колишньому поклажодавцеві не обійтися. При цьому, правда, прирівнюють операцію до звичайного постачання і пропонують базу оподаткування визначати виходячи з договірної вартості постачання, до складу якої включаються будь-які грошові суми і вартість матеріальних та нематеріальних активів, які передаються платникові податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'яз­ку з компенсацією вартості товарів/послуг. Тобто пропонують застосовувати п. 188.1 ПК. Нагадаємо, що згідно із цим пунктом база оподаткування операції з постачання товарів не може бути нижча за ціну придбання таких товарів/послуг .

Ми впевнені, що і цей варіант можна застосувати. Але тільки в тому випадку, якщо поклажодавець і зберігач відмовляться достроково від договору зберігання і домовляться про продаж товару. У цьому випадку «колишній» зберігач отримає податковий кредит, оскільки податкова накладна буде оформлена на нього.

За матеріалами журналу „БАЛАНС” від 03.12.15 р. № 99.

Приєднуйтесь до нашої сторінки та отримуйте новини першими!

Дякую, я вже з вами!