ЦПД та його відмінність від трудового
Цивільно-правовий договір (ЦПД) – це угода між громадянином і організацією (підприємством тощо) на виконання першим певної роботи (договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці. Але за цим видом договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.
За договором підряду (договором надання послуг), укладеним між власником і громадянином, останній зобов’язується за винагороду виконувати для підприємства індивідуально визначену роботу. Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За ЦПД процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.
За ЦПД оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за ЦПД.
Відповідно до п. 1 ст. 901 ЦКУ за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з діючим ЦКУ договір підряду є ЦПД, який укладається між фізособою та юрособою на виконання певної роботи. Ст. 24 ЦКУ дає поняття фізичної особи – нею вважається людина як учасник цивільних відносин. Повну цивільну дієздатність має фізособа, яка досягла 18 років (повноліття), у той же час повна цивільна дієздатність може бути надана фізособі, яка досягла 16 років і працює за трудовим договором або яка бажає займатися підприємницькою діяльністю (статті 34, 35 ЦКУ).
Отже, за наявності ознак, притаманних саме трудовим відносинам, укладається трудовий договір, за наявності ж ознак, притаманних цивільно-правовим відносинам, укладається ЦПД.
У разі виникнення спору щодо правомірності укладеного договору (трудового, цивільного) зазначене питання має вирішуватися у судовому порядку за позовом особи, чиї права порушено.
Нагляд за додержанням законодавства про працю здійснює Держпраці.
Щодо застосування цивільного права (і, відповідно, ЦПД) роз’яснення надають органи Мін'юсту.
Джерело: http://uteka.ua/ua/publication/GPD-i-ego-otlichie-ot-trudovogo.