У випадку, якщо між сторонами був укладений договір постачання товару, згідно з яким публічне акціонерне товариство (далі- відповідач) повинен був відвантажити товар комерційному підприємству (далі-позивачеві) після передоплати, проте відповідач поставив товар на меншу суму, ніж отримав від позивача, а залишок грошей не повернув, то  позивач має право звернутися  до суду за стягненням заборгованості, а також інфляційних і 3 % річних від простроченої суми.
Суд першої інстанції позовні вимоги підприємства задовольнив частково. Прийняв рішення стягнути з відповідача основний борг і 3 % річних, а в частині стягнення інфляційних – відмовив.
Відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив зазначене рішення скасувати і прийняти нове, яким зобов`язати його погасити тільки основний борг. Апеляційний суд зменшив суму заборгованості ПАТ, оскільки суд попередньої інстанції не врахував Акт звіряння заборгованості, підписаний сторонами. Проте в іншому рішення місцевого суду залишив без змін.
Тоді відповідач звернувся до касаційного суду, уважаючи, що немає підстав для стягнення з нього 3 % річних. ВГСУ касаційну скаргу ПАТ не задовольнив і рішення апеляційного суду в частині стягнення з відповідача 3 % річних залишив без змін.
Зверніть увагу на думку суду: відповідач не може бути звільнений від сплати відсотків за користування чужими коштами. Адже така відповідальність – крім того, що встановлена договором між сторонами – прямо передбачена нормами Цивільного кодексу.

Більш докладну консультацію див. в журналі „БАЛАНС” від 02.06.14 г. № 44.