Право на матеріальне забезпечення виникає у застрахованої особи з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не  передбачено  законодавством   (абз. 2  п.1  ст. 19 Закону № 1105). Але бувають випадки,  коли у жінки є бажання надалі працювати і вона не йде у відпустку з того дня, коли її видано листок непрацездатності. Оскільки перебування у відпустці по вагітності та пологах – це право жінки, а не її обов’язок, то вагітна жінка має право йти у відпустку пізніше дати її початку, зазначеної в листку непрацездатності.
В  ситуації, коли працівниця не скористалася своїм правом на відпустку по вагітності та пологах, продовжувала працювати і отримувати заробітну плату, роботодавець повинен виплатити зазначену допомогу лише за дні її фактичного перебування у відпустці по вагітності та пологах.  А за період, коли жінка працювала, її буде виплачена заробітна плата. Адже чинним законодавством не передбачено одночасної виплати заробітної плати і допомоги по вагітності та пологах за один і той самий період.
Одночасно повідомляємо, що розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по вагітності та пологах відповідно до п. 25 Порядку є 12 календарних  місяців перебування у трудових відносинах (з першого до першого числа) за останнім основним місцем роботи застрахованої особи, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок, а не 12 календарних місяців перед фактичним перебуванням у даній відпустці.

Джерело: https://uteka.ua/ua/publication/Esli-zhenshhina-ne-uxodit-v-otpusk-po-beremennosti-i-rodam-i-prodolzhaet-rabotat .