Зібране з поля зерно має відповідати нормам якості. Так, згідно зі стандартами засміченість домішками, наприклад для пшениці й жита, становить 5 %, для інших зернових – 8 %, вміст зернових домішок – не більше 15 %, показник вологості для зерна пшениці, жита, ячменю, рису та гречки дорівнює 14,5–15,5 %. Усі ці показники визначаються за допомогою лабораторного аналізу або інших методів. Так, для визначення показників вологості можуть застосовуватися як портативні, так і стаціонарні вологоміри для зерна.
Для доведення зерна до встановлених показників якості проводять його доробку в два етапи (за потреби):
·          етап І – очистка (відбір грубого сміття, легких фракцій, пилу тощо);
·          етап ІІ – сушіння (видалення надлишкової вологи).
Із цією метою виробники звертаються до послуг елеватора або здійснюють доробку зерна самостійно, за наявності зерноочисних машин та сушарок.
Документальне оформлення
Результати виконання операцій із доробки зерна відображають в Акті на сортування та сушіння продукції рослинництва. Акт складає в одному примірнику завідувач току (інша матеріально відповідальна особа) на кожну партію зерна у доробці. Обґрунтованість даних цього документа підтверджують своїми підписами агроном та завідувач току (складу) і затверджує керівник підприємства.
На підставі акта оприбутковують повноцінне очищене зерно та придатні до використання зерновідходи, а також списують непридатні (мертві) зерновідходи та втрати у масі через зниження вологості (усушку). Після завершення сортування і сушіння кожної партії зерна акт разом із іншими документами передають до бухгалтерії.
Зауважимо, що до показника рядка «Невикористані зерновідходи» акта включається у тому числі убуток маси зерна від зменшення вологості при сушінні, який визначають за результатами доробки. Але для контролю за розмірами убутку зерна при сушінні можна розраховувати його гранично допустимий розмір убутку (X, %) за формулою:
X = Mз х [100 (a – b) : (100 – b)],
де        Mз – маса зерна до сушіння, кг;
a – показник вологості до сушіння, %;
b – показник вологості після сушіння, %.
Показник акта «Натура» – це маса 1 л зерна у грамах, яку визначають на літровій пурці (спеціальних терезах).
Відображення в обліку
Бухгалтерський облік. Облік зерна ведуть за місцями його зберігання на окремих аналітичних рахунках до субрахунка 271 «Продукція рослинництва». Так, при первісному визнанні зібране зерно відображається за дебетом субрахунка 271.1 «Зерно на складі» (у розрізі окремих культур), а зерно на доробці доцільно обліковувати на однойменному субрахунку 271.2. Тобто передача зерна на доробку супроводжується записом Дт 271.2 – Кт 271.1.
На підставі акта (форма № 82) здійснюють коригування кількості зерна, що обліковується на субрахунку 271.2, оскільки в результаті доробки отримують як повноцінне зерно, так і зерновідходи. Зокрема, робляться такі проведення:
·          на суму повноцінного зерна – Дт 271.3 «Зерно повноцінне після доробки» (за видами зерна) – Кт 271.2 (за виробничою собівартістю);
·          на суму одержаних зерновідходів, що придатні до використання, – Дт 276 «Зерновідходи» – Кт 271.2: або за ціною можливої реалізації, якщо відходи призначені для реалізації, або за ціною можливого використання, якщо планується їх використання, з урахуванням вмісту в зерновідходах повноцінного зерна. Другий варіант запропоновано за аналогією з методом оцінки побічної продукції зернових, визначеним у додатку 2 до Методичних рекомендацій, затверджених наказом Мінагрополітики від 18.05.01 р. № 132. Одночасно із визнанням певної кількості використовуваних зерновідходів слід списати методом «сторно» планову собівартість цієї ж кількості повноцінного зерна записом Дт 271.2 – Кт 231 «Рослинництво»;
·          на вартість непридатних зерновідходів – Дт 271.2 – Кт 231 (методом «сторно»).
Витрати на доробку зерна (заробітна плата працівників, що займаються сортуванням та сушінням, амортизація обладнання тощо) збільшують його собівартість. Це технологічні витрати, оскільки вони пов’язані з доведенням продукції до стану, у якому вона придатна до використання у запланованих цілях (наприклад, унаслідок несприятливих погодних умов зібране зерно має підвищену вологість і через це непридатне до зберігання). Отже, вказані витрати слід включати до собівартості повноцінного зерна проведенням Дт 231 (відповідний субрахунок) – Кт 234 «Доробка зерна».
Податковий облік. Зменшення кількості зерна внаслідок його доробки не є його втратою. Це технологічна операція, направлена на доведення зерна до стану, придатного для його використання. Тому операція з доробки зерна для сільгосппідприємства не матиме податкових наслідків.

Більш докладну консультацію див. у журналі „БАЛАНС-АГРО” від 06.07.15 р. № 25.