На сьогодні бухгалтерським службам додалося роботи, пов’язаної з розрахунком заробітної плати працівникам у зв’язку із суттєвими змінами трудового законодавства з 01.01.17 р. Розглянемо, що таке доплата за ненормований робочий день, як та за яких підстав вона встановлюється, чи слід її включати до розрахунку мінімального гарантованого розміру оплати праці.

Поняття ненормованого робочого дня
Чинним законодавством досі не визначено такого поняття, як ненормований робочий день. Тобто не містить його визначення ні КЗпП, ні Закон від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108), що слугують базовою основою для визначення умов та розмірів оплати праці всіх найманих працівників, причому незалежно від форми власності – чи то йдеться про госпрозрахункову діяльність, чи про установи та організації, фінансування яких здійснюється з державного або місцевого бюджетів.
Водночас пояснення цього терміна містять Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджені наказом Мінпраці та соцполітики від 10.10.97 р. № 7. Отже, цей документ визнає, що ненормованим робочим днем є особливий режим робочого часу, який установлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. За потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається понаднормовою). Міра праці в такому разі визначається не лише тривалістю робочого часу, але й колом обов‘язків та обсягом виконаних робіт (навантаженням).
Тому маємо відштовхуватись саме від цього наданого визначення, оскільки зазначені Рекомендації є єдиним нормативно-правовим актом з цього питання, причому виданим офіційним «трудовим законодавцем» – Мінсоцполітики.
У ст. 76 КЗпП передбачено надання працівникам щорічних додаткових відпусток, зокрема за особливий характер праці. Логічно, що конкретизацію підстав та тривалості такого виду відпустки зафіксовано в Законі від 15.11.96 р. № 504/96-ВР «Про відпустки». А саме в п. 2 ч. 1 ст. 8 цього Закону передбачено надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці працівникам з ненормованим робочим днем.
Додамо, що згадана відпустка є своєрідною компенсацією за обсяг виконаної конкретним працівником роботи, напруженість, складність виконуваних ним функцій, а також самостійність у роботі. Тобто критерієм її надання є характер праці працівника, зумовлений колом покладених на нього обов‘язків, його фактичним навантаженням. Ця відпустка належить тим працівникам, посади яких зазначаються в додатку до колективного договору закладу, установи.
Отже, доходимо висновку, що тим працівникам, яким під час укладення трудового договору (у т. ч. і контракту) установлено ненормований робочий день, державою (а згодом – роботодавцем) гарантовано своєрідний бонус саме за особливості їх роботи у вигляді щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці.

Підстави для встановлення доплати
Тепер – до оплати праці. За ненормований робочий день працівникам здійснюється доплата:
• водіям автотранспортних засобів, які працюють у закладах освіти, культури, соціального захисту, охорони здоров‘я тощо, – згідно з пп. 4 п. 3 постанови КМУ від 30.08.02 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери»;
• водіям автомобілів (легкових і вантажних) та автобусів, зайнятим у сфері обслуговування органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їхніх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів – згідно з п. 2 примітки додатка 2 до наказу Мінпраці від 02.10.96 р. № 77 «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів».
Доплата встановлюється в розмірі 25 % тарифної ставки за відпрацьований час.

Повний текст статті у безкоштовному доступі див. у "Баланс-Бюджет" № 7, який вийшов з друку 13.02.17 р.