Всеукраїнський бухгалтерський конгрес, що на початку липня відбудеться в Буковелі, чергового разу стане хорошою нагодою звірити позиції органів державної влади, яка встановлює «правила гри» для бухгалтерської спільноти, та практиків, які працюють за цими правилами. Власним баченням такої співпраці поділилася директор департаменту консолідованої звітності Державної казначейської служби України Людмила ГІЗАТУЛІНА.

– Наскільки корисним є спілкування представників органів державної влади з бухгалтерами-практиками, можливість якого надається під час роботи бухгалтерського Конгресу?

– Я була учасником не одного бухгалтерського Конгресу і можу впевнено стверджувати – такий захід позитивно впливає на співпрацю органів державної влади з професійною бухгалтерською громадою. Ураховуючи той факт, що живе спілкування на Конгресі не порівняєш ні з листуванням, ні зі спілкуванням по телефону, вважаю, що захід є дуже актуальним і приносить багато користі. Тим паче що на даний момент в Україні немає жодного схожого дискусійного майданчика з таким масовим представництвом як професійної спільноти, так і чиновницьких структур.

– Де, за Вашими спостереженнями, виникає найбільше запитань у бухгалтерів, і яким чином будується робота з пошуку правильного рішення?

– Аналізуючи процес спілкування на попередніх Конгресах, можу зазначити, що часто виникали запитання практичного характеру, пов’язані зі складанням звітності бюджетними установами, зокрема з відображенням окремих показників, які стосуються розрахунків. У багатьох випадках нам справді підказували, як можна вдосконалити нормативний документ і тим самим полегшити роботу бухгалтерів.

– Чи доводилося Вам як представнику органу виконавчої влади брати до уваги пропозиції бухгалтерів із тим, щоб внести зміни до нормативних документів у майбутньому для спрощення роботи? Конкретизуйте, будь ласка, такі пропозиції.

– За підсумком обговорення було внесено певні уточнення до нормативних документів, які регламентують складання звітності бюджетними установами. Зокрема, були уточнені норми Порядку складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів у частині відображення інформації в рядках 181–187 активу балансу і 421–429 пасиву балансу.

Наприкінці минулого року вносилися зміни до Довідки про залишки коштів на інших поточних рахунках в установах банків (додаток 24 до Порядку складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів).

– Які організаційні моменти Конгресу, на Ваш погляд, слід вибудувати чіткіше?

– Мені здається, було б більше користі, якщо організовувати секційні заняття з урахуванням галузевої специфіки. На попередніх Конгресах окремо, тобто секційно, працювали бухгалтери бюджетних і госпрозрахункових підприємств. Але ж для участі в Конгресі запрошують представників багатьох профільних міністерств та відомств. Принаймні є представництво Міносвіти, Мінпраці, МОЗ. То, можливо, є сенс подумати, яким чином згрупувати бюджетників, щоб побудувати їхню роботу, ураховуючи саме галузеву специфіку? Тим паче що працювати у групі, де 20–30 осіб, а не 120, значно простіше, і результат був би більш ефективним.

– Цього року в рамках Конгресу вперше буде організована секція для керівників. Наскільки цікава така ідея?

– Думаю, ідея є дуже доцільною. Причому вважаю це корисним для керівників як госпрозрахункових підприємств, так і бюджетних установ. Потрібно, щоб керівник поруч із бухгалтером розумів усю відповідальність за недотримання положень законодавства та нормативних актів у господарській діяльності. А в бюджетній сфері це особливо важливо, адже тут керівник і бухгалтер мають також знати всі вимоги бюджетного законодавства. Особливо актуальним таке спілкування стане з урахуванням вимог постанови КМУ від 29.01.11 р. № 59, якою затверджено Типове положення про бухгалтерську службу бюджетної установи. Водночас воно розширює рамки бухгалтерського Конгресу, адже дає можливість керівникам долучитися до професійної дискусії.