Відповідно до п. 293.1 ПК ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – ПМ), другої групи – у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – МЗП), третьої групи – у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Пунктом 293.2 ПК визначено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють госпдіяльність, залежно від виду госпдіяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи – у межах до 10 % ПМ;
2) для другої групи – у межах до 20 % МЗП.
Водночас п. 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 20.12.16 р. № 1791-VIII (далі – Закон № 1791) установлено, що з 01.01.17 р. до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік відповідно до Закону № 1791 встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки, зокрема, єдиного податку для платників першої групи, застосовуються з коефіцієнтом 0,5.
У 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання Закону № 1791, не застосовуються вимоги пп. 4.1.9, п. 4.5 ст. 4, пп. 12.3.4, 12.4.3, п. 12.5 ПК та Закону від 11.09.03 р. № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (п. 4 розд. ІІ Закону № 1791).
У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп декількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, установлений для таких видів господарської діяльності (п. 293.6 ПК).
У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, установлений ст. 293 ПК для відповідної групи таких платників єдиного податку (п. 293.7 ПК).
Згідно з п. 293.3 ПК відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється в розмірі:
1) 3 % доходу – у разі сплати ПДВ згідно з ПК;
2) 5 % доходу – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
Для фізосіб-підприємств, які здійснюють діяльність із виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється в розмірі, визначеному пп. 2 п. 293.3 ПК.
Слід зазначити, що відповідно до п. 293.4 ПК ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої – третьої групи в розмірі 15 %:
1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного в пп. 1, 2, 3 п. 291.4 ПК;
2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної в реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;
3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у гл. 1 розд. ХIV ПК;
4) до доходу, отриманого від провадження видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;
5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у пп. 1 або 2 п. 291.4 ПК відповідно.

Джерело: https://uteka.ua/.