Відносини, які виникають за договором оренди, регулюються нормами Господарського кодексу (далі – ГК). Відповідно до ст. 283 ГК за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендарю) за плату на певний строк у користування майно для провадження господарської діяльності.
Платниками ЄСВ є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізосіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (ЦПД).
Базою нарахування ЄСВ для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі зарплати за видами виплат, які включають основну та додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, та сума винагороди фізособам за виконання робіт (надання послуг) за ЦПД.
Обчислення ЄСВ здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується ЄСВ.
ЄСВ для роботодавців установлюється в розмірі 22 % відповідно до бази нарахування ЄСВ. Нарахування ЄСВ здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ.
Отже, ЄСВ на дохід у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру нараховується виходячи з розміру 22 % незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування. При цьому дохід у вигляді орендної плати, виплаченої на користь фізособи, не є базою нарахування ЄСВ.

ДФС у Харківській області.