Баланс группа компаній

Бухгалтерія - це любов!

(056) 370-44-25
Замовити дзвінок

Анулювання поворотної позики, наданої фізособі

10 травня 2017 р.

Акценти статті: визначення поворотної фінансової допомоги, податкові наслідки анулювання поворотної фіндопомоги за самостійним рішенням позикодавця, витрати підприємства.
Трапляється, що підприємством ухвалюється рішення про «прощення» наданої своєму працівникові або іншій фізичній особі частини або повної суми наданої поворотної безпроцентної позики. У такому разі постає низка запитань:
• як утримати податки;
• чи нараховувати ЄСВ на суму прощеного боргу;
• чи потрібно застосовувати підвищувальний коефіцієнт до прощеної суми боргу для утримання ПДФО;
• чи зможе підприємство включити прощену суму боргу до своїх витрат?

Правове регулювання
Відповідно до пп. 14.1.257 Податкового кодексу (далі – ПК) поворотна фінансова допомога (ПФД) – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення. Основна сума ПФД, що отримується платником податку, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (пп. 165.1.31 ПК).
Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу (далі – ЦК) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку саму суму грошових коштів (суму позики) або таку саму кількість речей того самого роду та такої самої якості.
Ст. 1049 ЦК визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій самій сумі або інші речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлено строку повернення позики або цей строк визначено моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом 30 днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Отже, якщо позика (фіндопомога) надається підприємством своєму працівникові, засновникові або іншій фізичній особі за договором, укладеним згідно з вимогами ЦК, за яким вона підлягає обов'язковому поверненню у визначений договором строк, то протягом дії договору об'єкта оподаткування відповідно до положень ПК у такого позичальника не виникне.

Якщо борг за позикою анульовано
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПК) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 % мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік) (далі – МЗП), установленої на 1 січня звітного податкового року. При цьому кредитор зобов’язаний повідомити платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Фізична особа – боржник зобов’язаний самостійно сплатити податок із таких доходів та відобразити їх у річній податковій декларації (пп. «д» пп. 164.2.17 ПК).
У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу в порядку, визначеному пп. «д» пп. 164.2.17 ПК, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо вказаних доходів.
Отже, у разі анулювання (списання) за самостійним рішенням підприємством боргу до спливу строків його повернення або строків позовної давності та неповідомлення за певною процедурою боржника про таке анулювання, така сума є додатковим благом, тобто об'єктом обкладення ПДФО, та оподатковується за ставкою 18 %, визначеною ст. 167 ПК.
Крім того, відповідно до пп. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПК об’єктом обкладення військовим збором (далі – ВЗ) є доходи, визначені ст. 163 ПК, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включається додаткове благо.
Ураховуючи зазначене, у разі якщо основна сума боргу (кредиту), анульованого (прощеного) за самостійним рішенням кредитора, не пов’язаним із процедурою банкрутства до закінчення строку позовної давності, у 2017 році перевищує 800 грн., то така сума включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та є об’єктом обкладення ПДФО та ВЗ.
У податковому розрахунку форми № 1ДФ виплачена сума ПФД у розд. І відображається у разі її:
• надання – за ознакою доходу «153» (заповнюються тільки графи 3а та 3);
• анулювання суми боргу за самостійним рішенням підприємства – за ознакою «127» (сума, яка перевищує 25 % МЗП, заповнюються графи 3а та 3, 4а та 4) і за ознакою «153» (сума, яка дорівнює 25 % МЗП, заповнюються тільки графи 3а та 3);
• якщо підприємством борг анульовано не за власним рішенням, а після спливу строку позовної давності (3 роки), – за ознакою «107» (сума, яка перевищує 25 % МЗП, заповнюються тільки графи 3а та 3) і за ознакою «153» (сума, яка дорівнює 25 % МЗП, заповнюються тільки графи 3а та 3).
Відповідні суми мають бути відображені також у розд. ІІ форми № 1ДФ незалежно від того, оподатковуються вони чи ні.

Повну консультацію див. у «Баланс-Агро» № 19, який виходить з друку 15.05.17 р.

Приєднуйтесь до нашої сторінки та отримуйте новини першими!

Дякую, я вже з вами!