У консультації ми розглянемо порядок відображення в бухгалтерському та податковому обліку операцій із розрахунку з контрагентами шляхом укладення договору міни (бартерні операції) та зарахування зустрічних однорідних вимог.

Бартерні операції
За договором міни кожна зі сторін зобов`язується передати іншій стороні у власність один товар в обмін на інший. За договором міни можна також міняти майно на роботи (послуги).
ПРИКЛАД 1
ТОВ «Топаз» уклало договір міни з ТОВ «Агат». Згідно з договором ТОВ «Топаз» поставляє газові плити марки LG на суму 36 000 грн. (у т. ч. ПДВ – 6 000 грн.), а ТОВ «Агат» – газові плити «Брест» на суму 30 000 грн. (у т. ч. ПДВ – 5 000 грн.). Суму, якої не вистачає, доплачує ТОВ «Агат» грошовими коштами.
У цьому випадку проводиться обмін неподібною продукцією. Тому дохід за бартерним договором визначається за справедливою вартістю отриманих підприємством (що підлягають отриманню) активів, зменшеною (збільшеною) на суму переданих (отриманих) грошових коштів. Первісною вартістю товарів, отриманих в обмін на неподібні товари, визнається справедлива вартість отриманих товарів.
У податковому обліку доходи та витрати від бартерних операцій визначаються відповідно до договірної ціни, але не нижчої від звичайних цін. У разі отримання у процесі обміну неподібного об`єкта первісна вартість дорівнює вартості переданого об`єкта, але з урахуванням збільшення на суму отриманих грошових коштів або зменшення на суму сплачених грошових коштів. Визначена таким чином первісна вартість також не може перевищувати звичайну ціну отриманого об`єкта. У результаті обміну до складу податкових доходів включається сума перевищення доходів від відчуження об`єкта над балансовою вартістю об`єкта, а до податкових витрат – сума перевищення балансової вартості об`єкта над доходами від відчуження.
База обкладення ПДВ визначається виходячи з договірної ціни, а якщо операції підпадають під визначення контрольованих, то за звичайною ціною.

Зарахування зустрічних однорідних вимог
Можливість погашення заборгованості за договорами шляхом взаємозаліку передбачено ст. 601, 602 ЦК. Тобто сторони не виконують зобов`язань у порядку, зазначеному в договорах постачання, а зараховують один одному зустрічні однорідні вимоги. Під час укладення договору зарахування необхідно дотримувати умови:
- вимоги мають бути зустрічними. Це означає, що між сторонами існують певні взаємні зобов`язання і кожна сторона виступає за одним договором кредитором, а за іншим – боржником;
- вимоги мають бути однорідними (наприклад, вимоги кожної сторони – грошові);
- до моменту здійснення сторонами зарахування строк виконання зобов`язань уже настав, взагалі не зазначений у договорі або визначений моментом пред`явлення;
- строк позовної давності за зобов`язаннями не закінчився, причому за обома операціями, що беруть участь у зарахуванні.
ПРИКЛАД 2 
ТОВ «Агат» поставило товар ТОВ «Топаз» на суму 24 000 грн. (у т. ч. ПДВ – 4 000 грн.). Строк оплати за відвантажений товар – 31.07.14 р. На цю саму дату ТОВ «Топаз» має сплатити ТОВ «Агат» орендну плату в розмірі 22 500 грн. (у т. ч. ПДВ – 3 750 грн.).
У бухгалтерському обліку відображається зарахування кредиторської заборгованості одного підприємства перед контрагентом у рахунок дебіторської заборгованості такого підприємства на суму проведеного зарахування.
Якщо зарахування вимог щодо оплати здійснюється після постачання товарів (послуг), така операція не впливає на порядок оподаткування. Тобто доходи і витрати у сторін у рамках договорів купівлі-продажу відображаються в загальному порядку. Податкові зобов`язання і податковий кредит із ПДВ відображаються за правилом першої події. База оподаткування визначається виходячи з договірної вартості, а якщо операція підпадає під визначення контрольованої, то виходячи зі звичайної ціни.

Більш детальну консультацію з прикладами бухгалтерського і податкового обліку див. в ПК № 16 (буде розміщена у відкритому доступі).