Шановні платники податків, до вашої уваги відповіді на запитання учасників семінару, який відбувся 22 грудня 2016 року за участю фахівців Головного управління ДФС у Львівській області.

Податок на доходи фізичних осіб

Чи буде зберігатися за працівником підприємства право на податкову соціальну пільгу, якщо він працюватиме на 0,5 ставки, та в якому розмірі встановлено її в 2017 році?
Статтею 56 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року N322-VIII, із змінами і доповненнями, визначено випадки, за яких може встановлюватись неповний робочий день, зокрема за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
Відповідно до п.п.169.1.1 п.169.1 ст.169 розд. IV Податкового кодексу від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – Податковий кодекс) будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, що у 2017 році складатиме 800 грн. (1600 х 50 відсотків).
Згідно з п.п.169.1.2 п.169.1 ст.169 Податкового кодексу платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100% суми пільги визначеної п.п.169.1.1 п.169.1 ст.169 Податкового кодексу (у 2017 році – 800 грн.), - у розрахунку на кожну таку дитину.
Абзацом першим п.п. 169.4.1 п.169.4 ст.169 Податкового кодексу визначено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2017 році – (1600*1,4) = 2240 грн.).
При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених п.п. 169.1.2 п.169.1 ст.169 Податкового кодексу, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому п.п.169.4.1 п.169.4 ст. 169 Податкового кодексу, та відповідної кількості дітей (2240 х кількість дітей).
Отже, якщо працівник працює на підприємстві на 0,5 ставки (неповний робочий день) за трудовим договором (контрактом) і отримує заробітну плату, яка не перевищує 2240 грн., то він має право на застосування ПСП.

Як оподатковуються дивіденди, виплачені фізичній особі платником податку на прибуток підприємств?
Згідно з п. 167.5 ст.167 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставки податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у таких розмірах:
18 відс. – для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, що виплачуються інститутами спільного інвестування (крім зазначених у п.п. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ) (п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ);
5 відс. – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування) (п.п. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ).
Отже, якщо юридична особа, яка нараховує дивіденди, є платником податку на прибуток, до таких доходів застосовується ставка 5 відсотків, коли юридична особа перебуває на спрощеній системі оподаткування застосовується ставка 18 відсотків.
Також, дивіденди, нараховані на користь фізичних осіб – резидентів (нерезидентів) включаються до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку, такий дохід підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

Податок на нерухоме майно

Фізична особа володіє нежитловою нерухомістю, які податки має платити?
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Отже, необхідно сплачувати податок на нерухоме майно відповідно до п.п.266.9.1 п.266.9 ст.266 ПКУ. Податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Єдиний соціальний внесок

Чи повинен сплачувати єдиний внесок підприємець, що призупинив діяльність, якщо цей підприємець-пенсіонер?
Фізична особа – підприємець на спрощеній системі оподаткування, яка отримує пенсію за віком, звільняється від сплати єдиного внеску за себе з місяця, що настає за датою призначення платнику пенсії.
Фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування, яка отримує пенсію за віком, повинна нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальних підставах. Винятків та пільг для зазначеної категорії фізичних осіб чинним законодавством у 2016 році не передбачено. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, при цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
З 01 січня 2017 року відповідно до Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» фізичні особи – підприємці (незалежно від обраної системи оподаткування) звільняються від сплати єдиного внеску за себе, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Податок на прибуток підприємств

У 2015 році (обсяг доходу до 20 млн. грн.) підприємство вперше створило резерв відпусток, вся сума віднесена на витрати 2015 року. В створений резерв було віднесено відпустки, не використані у 2013-2014 роках. Як виправити (зняти зайво включені до витрат суми за 2013-2014 роки) шляхом подання уточненої декларації з податку на прибуток за 2015 рік?
Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ Податкового кодексу.
Створення забезпечення для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на виплату відпусток працівникам (далі — резерв відпусток) передбачено п.13 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затвердженого наказом Мінфіну України від 31.01.2000 №20.

Відповідно до п.18 П(С)БО 11 залишок резерву переглядається на кожну дату балансу та, в разі потреби, коригується (збільшується або зменшується).
Якщо підприємство не створювало резерву відпусток у попередні роки, а вирішило його створити в поточному, то, інвентаризуючи його, не можна врахувати всі дні невикористаних відпусток за попередні роки, оскільки ці дні не були враховані в сальдо резерву на початок року. До витрат періоду можна віднести лише ті витрати, які відносяться до зароблених відпусток звітного календарного року.
Відповідно до п.50.1 ст.50 ПКУ, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Докладніше дивись за посиланням: http://lv.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/280284.html.

Джерело: https://uteka.ua/ua/publication/Aktualnye-voprosy-otvety-otnositelno-nalogooblozheniya-v-2017-godu.