Баланс группа компаній

Бухгалтерія - це любов!

(056) 370-44-25
Замовити дзвінок

Експорт сільгосппродукції: облікові нюанси

13 жовтня 2016 р.

Митне оформлення та валютний контроль при експорті сільгосппродукції здійснюється так само, як і при експорті інших товарів (див. на с. 16 і 57 цього номера). Тому в консультації ми розглянемо питання, пов'язані з формуванням звичайної ціни при визначенні бази оподаткування та податкового кредиту експортером, а також отриманням ним бюджетного відшкодування.

Сільгосптоваровиробник експортує зерно. Чим керуватися підприємству при визначенні звичайної ціни для цілей п. 188.1 ПК?
При експорті товарів база оподаткування визначається в загальному порядку відповідно до п. 188.1 ПК – як договірна (контрактна) вартість товарів, але не нижча від звичайної ціни (якщо такі товари були виготовлені постачальником).
Згідно з пп. 14.1.71 ПК звичайною є ціна товару, установлена сторонами договору, і якщо не доведене зворотне, уважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін (дане визначення не поширюється на контрольовані операції).
У свою чергу, ринковою є ціна, за якою товари передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати їх, а покупець – придбати на добровільній основі (пп. 14.1.219 ПК). При цьому обидві сторони є взаємно незалежними юридично і фактично, володіють достатньою інформацією про товар і ціни, що склалися на ринку ідентичних або однорідних товарів у порівнянних економічних умовах.
Тобто при визначенні бази оподаткування операцій з експорту сільгосппродукції договірна (контрактна) ціна повинна відповідати ринковій. Однак не виключено, що такої відповідності може не бути, наприклад, якщо постачальник застосовує знижки. Тоді продавцю слід подбати про документальне обґрунтування своєї ціни. Це може бути наказ по підприємству або положення про знижки, де застережені умови надання знижок покупцю (наприклад, у випадку придбання певного обсягу товару, 100%-вої передоплати і т. п.). Також рекомендуємо ознайомитися з роз'ясненням ДПС у Листі № 20001 – це методрекомендації щодо застосування алгоритму визначення звичайних цін у сфері ЗЕД.
Якщо все-таки орган ДФС буде наполягати на тому, що договірна вартість товару занижена, майте на увазі, що, на думку податківців, донарахування податкових зобов'язань на різницю повинне здійснюватися за ставкою 20 %. Ми не згодні із цією точкою зору, але поки що свою позицію підприємствам доводиться доказувати в суді. Зазначимо, що на сьогодні є й позитивна практика із цього питання (постанови ВАСУ від 16.02.16 р. № К/800/47756/15, від 22.03.16 р. № К/800/48575/15, від 15.06.16 р. № К/800/6099/16).

 

Приєднуйтесь до нашої сторінки та отримуйте новини першими!

Дякую, я вже з вами!