Один із видів санкцій, які застосовуються податковою інспекцією до підприємств у разі недопуску перевіряючих до проведення перевірок, – це застосування адміністративного арешту майна підприємства. Зокрема, п. 94.2.3 Податкового кодексу (далі – ПК) передбачає можливість застосування адміністративного арешту майна підприємства в разі відмови платника податків:

– від проведення документальної перевірки;

– від допуску посадових осіб податкової інспекції.

Вищий адміністративний суд України (далі – ВАСУ) прийняв ухвалу від 15.09.14 р. (ЄДРСР, реєстр. № 40708120), у якій висловив свою позицію щодо можливості застосування адміністративного арешту майна платника податків у зв`язку з відмовою платника податків від допуску перевіряючих до проведення фактичної перевірки. Зазначений висновок ВАСУ обгрунтував тим, що умови та порядок проведення фактичних перевірок платників податків установлено ст. 81 Податкового кодексу (далі – ПК). Зокрема, посадові особи податкової інспекції мають право приступити до проведення фактичної перевірки за умови (п.81.1 ПК):

– пред`явлення або надіслання платнику податків направлення на проведення такої перевірки, у якому мають бути зазначені обов`язкові реквізити;

– пред`явлення або надіслання платнику податків копії наказу про призначення перевірки;

– пред`явлення платнику податків службового посвідчення осіб, зазначених у направленні на проведення фактичної перевірки.

Підставами, на яких платник податків має право не допустити перевіряючих до проведення фактичної перевірки, є:

– непред`явлення або ненадіслання вищезазначених документів платнику податків в особі його посадових осіб чи осіб, які фактично здійснюють розрахункові операції;

– пред`явлення вищезазначених документів, але оформлених із порушенням установлених ПК вимог.

І відповідно не допускати перевіряючих до проведення перевірки на інших підставах підприємство не мало права. У розглянутому ВАСУ спорі підприємство не допустило перевіряючих до проведення фактичної перевірки через відсутність директора на робочому місці. Із направленням на проведення фактичної перевірки та копією наказу про призначення фактичної перевірки був ознайомлений головний бухгалтер підприємства.