У цій консультації ми розповімо про процедуру адміністративного арешту рахунка згідно з податковим законодавством, а також розглянемо випадки, коли може бути накладений адмінарешт на кошти платника податків на рахунках у банку.

Що таке адміністративний арешт коштів у банку?
Адмінарешт коштів – це винятковий спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків. Норми ст. 94 ПК регулюють порядок застосування адмінарешту не тільки коштів, але й майна.

Які підстави для застосування адмінарешту коштів?
Підстави для застосування адміністративного арешту майна та арешту коштів на рахунках платника податків є універсальними й визначені п. 94.2 ПК. За загальним правилом обидва види арешту застосовуються на однакових підставах, але різняться процедурою застосування (Лист № 642).
Кошти платника податків можуть бути арештовані, якщо він (п. 94.2 ПК, п. 3.1 Порядку № 568):
• порушує правила відчуження майна, що перебуває в податковій заставі;
• відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки при наявності на це законних підстав або не допускає до такої перевірки посадових осіб податкової інспекції;
• не має ні дозволу (ліцензії) на провадження господарської діяльності, ні РРО, зареєстрованого належним чином (крім випадків, визначених законодавством);
• не зареєструвався як платник податків у податковому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою згідно з ПК, або, отримавши податкове повідомлення чи маючи податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, приховування його або передає іншим особам;
• відмовляється від проведення перевірки стану схоронності майна, що перебуває в податковій заставі;
• не допускає податкового керуючого до складання акта опису майна, переданого в податкову заставу;
• відмовляється від проведення інвентаризації основних засобів, ТМЦ, коштів (зняття залишків ТМЦ, готівки);
• не подає для перевірки документи, їх копії (при наявності таких).
Крім перелічених вище підстав, податковий орган має право також звернутися до суду для накладення арешту на кошти платника податків, якщо майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, немає або недостатньо та/або воно не може бути джерелом погашення податкового боргу (пп. 20.1.31 ПК).

Хто приймає рішення про адмінарешт коштів?
Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду після звернення податкового органу до суду (пп. 94.6.2 ПК).
Зверніть увагу: податковий орган у цьому випадку ніякого рішення не приймає (інформаційний лист № 642). Тобто накласти арешт на рахунки платника податків у банку може тільки адміністративний суд за місцем знаходження платника податків, на підставі подання податкової інспекції.
Податкова інспекція зобов'язана звернутися до окружного адмінсуду з позовною заявою про зупинення видаткових операцій за банківськими рахунками протягом 24 годин із моменту виявлення підстав для застосування адмінарешту (ч. 3 ст. 1833 КАС).
Зверніть увагу: податковий орган зобов'язаний направити платнику податків копію позовної заяви рекомендованим листом із повідомленням про вручення (ч. 3 ст. 106 КАС). У цьому випадку рекомендуємо платнику податків звернутися до суду та поцікавитися, прийнято подання податкової інспекції до розгляду чи ні. Якщо прийнято, то узнати, на яку дату призначено його розгляд. Якщо платник податків уважає застосування адмінарешту необґрунтованим, то, беручи участь у судовому розгляді, він зможе захистити свої права та відстояти свою точку зору.
Перш ніж накласти арешт на кошти платника податків, суд повинен установити відсутність у нього майна на момент виникнення в податкового органу права на стягнення податкового боргу. Недостатність майна має бути встановлена не раніше ніж через 60 календарних днів із моменту відправлення податкової вимоги платнику (п. 95.2 ПК).

Які строки розгляду судом позовних вимог податкової інспекції?
Адміністративний суд може розглядати позов податкової інспекції за скороченою процедурою. У цьому випадку в триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин із моменту винесення ухвали про відкриття провадження у справі, суд приймає постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню (ч. 8 ст. 1833 КАС).
Розгляд подання відбувається за участю податкової інспекції та платника податків. Однак неявка сторін у судове засідання не перешкоджає цій процедурі.

Які дії банку після винесення судом рішення про стягнення коштів із рахунка?
Відповідно до ст. 95 ПК стягнення коштів із рахунків платника податків в обслуговуючих його банках здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання податковим органом.
Згідно зі зверненням податкової інспекції, що діє на підставі рішення суду, банк призупиняє видаткові операції на рахунках клієнтів (п. 89.4, 91.4 ПК) у порядку, визначеному внутрішніми процедурами банку.
Банк приймає до виконання платіжні вимоги на стягнення коштів із рахунка платника податків за рішенням суду, оформлені та подані в банк податковою інспекцією. Строк дії адмінарешту встановлюється рішенням адміністративного суду.

Коли припиняється адмінарешт коштів?
Звільнення від арешту коштів на рахунках платника податків відбувається за рішенням того ж органу, який наклав відповідний арешт, тобто за рішенням суду (п. 96.4 ПК). Податковий орган у такому випадку рішення не приймає.
Для звільнення коштів з-під арешту податковий орган звертається до суду протягом двох робочих днів, що настають за днем, коли йому стало відомо про виникнення підстав для припинення такого арешту (п. 7.2 Порядку № 568).

Висновки
Адміністративний арешт коштів – винятковий спосіб забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків. Перелік підстав для адмінарешту коштів платника податків наведено в п. 94.2 ПК.
Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється тільки за рішенням суду.
Згідно зі зверненням податкової інспекції, яка діє на підставі рішення суду, банк призупиняє видаткові операції на рахунках клієнтів.
Звільнення від арешту коштів на рахунках відбувається також за рішенням суду.

Джерело: Практичне Керівництво № 12 "Безготівкові розрахунки", 2016.