Публичные закупки как новый формат государственных закупок
Верховна Рада проголосувала за проект Закону№2087а «Про внесення змін до деяких законів України у сфері державних закупівель щодо приведення їх у відповідність з міжнародними стандартами та вжиття заходів з подолання корупції», 25 вересня 2015 року Президент України підписав його, а вже 30 вересня Закон № 679-VIII від 15 вересня 2015 року вступив у законну силу.
Розглянемо основні фундаментальні зміни за вищезгаданим Законом:
1. Впровадження інноваційної електронної системи тендерів.
2. Підвищення мінімальної вартості закупівлі для обов’язкового проведення тендеру: товари та послуги зі 100 тис. грн. до 200 тис. грн., роботи з 1млн. грн. до 1,5 млн. грн.
3. Замовники більше не зобов’язані надсилати річний план та зміни до нього в органи казначейства.
4. Учасники не зобов’язані подавати для участі у тендеру інформацію та довідки, які знаходяться у відкритих джерелах.
5. Довідки та інша документація відповідно до кваліфікаційних вимог тендеру тепер перевіряється лише у переможця.
6. Кількість державних органів, яківтручаються в процес проведення тендерної процедури, зменшується.
7. Відкриття після закінчення торгів всього змісту пропозиції та вільний доступ до результатів оцінювання пропозицій всім охочим на сайті.
Наступним етапом реформи є схваленняКабінетом Міністрів України 18 листопада 2015 року проекту Закону «Про публічні закупівлі». Очікується, що нормативний акт буде прийнято Верховною Радою та підписано Президентом до кінця 2015 року.
Наразі цей законопроект знаходиться у вільному доступі на сайті Міністерства економічного розвиту та торгівлі України. Тобто, будь-хто має можливість ознайомитись з текстом документу, підтримати його або ні та навіть залишити коментар.
Проектом Закону «Про публічні закупівлі» пропонується наступні нововведення:
1. Введення в роботу сайту ProZorro на всій території України, на якому буде функціонувати електронна система тендерів, яка наразі вже працює в тестовому режимі на допорогових закупівлях(до 200 тис. грн. – для товарів та послуг, до 1,5 млн.грн.– для робіт) і вже показує позитивні результати.
На даний момент система ProZorro функціонує на основі всесвітньо відомої некомерційної організації TransparencyInternational, а після завершення реформи буде безкоштовно передана державі.
2. До складу тендерного комітету публічних закупівель можуть входити професійнізакупівельники. Сьогодні на
практиці дуже часто склад тендерної комісії формується за рахунок співробітників підприємства або установи замовника, які не мають відповідного досвіду та максимум пройшли курси з державних закупівель.
3. Введення поняття Центральної закупівельної організації (ЦЗО), яка створюється для закупівлі одразу декільком замовникам, що спрощує систему закупівель.
4. Перевірка кінцевого беніфіціара компаній-учасників.
5. Відмова в участі юридичним особам, які не мають антикорупційної програми або уповноваженого з реалізації корупційної програми, якщо ціна тендеру перевищує або дорівнює 20 мільйонів гривень.
6. Процедури публічних закупівель діляться на: відкриті торги, конкурентний діалог та переговорну процедуру закупівлі.
7. Відкриті торги проводяться у формі аукціону з урахуванням нецінових категорій.
8. Замовник обов’язково оприлюднює звіт про проведену закупівлю, якщо він не використовував електрону систему закупівель, проводячи тендерну процедуру з вартістю предмета закупівлі від 50 тис. грн. до 200 тис. грн.
Якщо проаналізувати вищенаведений список пропонованих змін, стає зрозуміло, що законодавець разом із громадськістю підійшов до реформи відповідально. Замість незначних
«косметичних» змін, ми бачимо капітальне будівництво нової електронної системи тендерних закупівель.
Але вашої уваги потребують і основніпроблемні питання, які є актуальними та щене вирішені у законопроекті.
По-перше, це відсутність такого критерію оцінювання як якість. Зараз критеріями оцінювання є ціна та технічні характеристики (для окремих видів товарів, машин, техніки тощо). Та якщо мова йде про харчові продукти, то ніякого критерія якості законодавцем не введено. На практиці це приводить до того, що переможець тендеру з постачання харчових продуктів, наприклад, до шкіл,дитсадків, перемагає у тендері лише за критерієм низької ціни та постачає низькосортний, низькоякісний товар. Правоохоронні органи у такому разі безсильні, тому що формально порушень закону немає та, поки всі живі та здорові, немає негативних наслідків і відповідно підстав для відкриття кримінального провадження.
По-друге,відсутність інтересу великих підприємств-виробників брати участь у тендерах через довгий та незручний для них порядок розрахунку за договором. Так, з моменту поставки переможцем товару, наприклад, до державної установи, запускається цілий процес розрахунку. Всі накладні та інші документи направляються до органів казначейства, де проходять перевірку та тільки після цього гроші зараховуються на розрахунковий рахунок постачальника.
Наступна проблема – це організація поставки товару у випадку регулярних поставок. Великі підприємства-виробники звикли до оптової торгівлі і у них немає інтересу організовувати поставку товарів малими партіями, наприклад, до шкіл. Через ці факти на практиці бачимо, що такими поставками займаються маленькі фірми та фізичні особи-підприємці з ознаками фіктивності та сумлінною репутацією.
По-третє, на теперішній час немає чіткої структури оскарження процедури публічних закупівель. Так, за результатами реформи планується скасувати можливість оскарження процедур учасниками закупівель до Антимонопольного комітету України та замість цього ввести електронну систему оскарження. Проте, наразі незрозуміло, які процесуальні документи буде виносити ця електронна система,яким чином оскаржувати ці рішення та чи буде можливість оскаржити дії системи у суді.
Підсумувавши, треба зазначити, що реформа публічних закупівель має амбіційні цілі, головні з яких –подолання корупції під час процедури торгів та запровадження національної електронної системи тендерів.
Крім того, проект Закону «Про публічні закупівлі» заплановано прийняти до 01 січня 2016 року, що дасть старт ще більшому розгортанню реформи та остаточної зміни державних закупівель на публічні закупівлі.
(Публикуется на языке оригинала)