Короткий огляд проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації від 26.10.2015 № 3357.

1. Зроблено акцент та тому, що податкові органи надають платникам податків сервісні послуги.
Так, законопроект передбачає, що Податковий кодекс має регулювати компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час надання сервісних послуг платникам податків та здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства.

2. Уточнено, що до акцизних складів також відносяться морські та річкові термінали, що призначені для навантаження-розвантаження та/або зберігання пального.

3. Конкретизовано визначення дивідендів: дивіденди – платіж у грошовій формі та/або у відмінній від грошової формі (в тому числі реінвестиція), що здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його чистого прибутку або нерозподіленого прибутку минулих років, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
При цьому для цілей застосування цього Кодексу виплатою дивідендів також визнається:
- платіж, який здійснюється державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства;
- платіж, який виплачується платником податку його власнику (власникам) або пов’язаним особам (не у зв’язку із оплатою товарів, робіт, послуг, виплатою роялті тощо), та який за своєю суттю є розподілом прибутку, але без оформлення його у вигляді виплати дивідендів;
здійснення інвестицій за кордон;
- кошти або майно, які повертаються власнику корпоративних прав, емітованих юридичною особою, після повної і кінцевої ліквідації такої юридичної особи - емітента, або в разі зменшення розміру статутного капіталу такої особи у сумі, що перевищує вартість придбання акцій, часток, паїв;
- безповоротна фінансова допомога, що надається фізичній особі, кредиторська заборгованість фізичної особи, в тому числі за товарним кредитом, на дату визнання такої заборгованості безнадійною.

4. Доповнили пп. 14.1.54 "дохід з джерелом їх походження з України" пунктом з) згідно з яким до доходу з джерелом їх походження з України відносяться виплати в грошовій чи матеріальній формі без ідентифікації особи, на користь якої здійснюються такі виплати

5. Вводиться Єдиний реєстр акцизних накладних (ЄРАН) - реєстр відомостей щодо акцизних накладних, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками акцизного податку електронними документами.

6. Доповнено визначення терміну "звичайна ціна" та наведено визначення "ринкова ціна".
Так, Ринкова ціна - це домінуюча на ринку у відповідному часовому відрізку ціна на товар (послуги, роботи), що виплачується за нього в процесі купівлі-продажу незалежно від індивідуальних витрат виробників на його виробництво і реалізацію.
Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

7. Введено поняття податкового консультанта:
"14.1.1581. податковий консультант – фізична особа чи юридична особа, яка здійснює діяльність податкового консультування на підставах та в порядку, передбачених законом.
Діяльність податкового консультанта – незалежна професійна діяльність щодо надання платнику податків передбачених законом видів послуг".
Тобто, платник податків може вести справи, пов'язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника, податкового консультанта, що може бути юридичною або фізичною особою.
Крім того визначено, що Податкова декларація може підписуватись податковим консультантом.
Для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є також висновки податкового консультанта.

8. Уточнено критерій пов'язаної особи: "у разі коли частка володіння корпоративними правами кожної особи в наступній юридичній особі в ланцюгу становить не менше 20 відсотків, усі особи такого ланцюга є пов'язаними (незалежно від результатів множення)".

9. Вводяться нові терміни "пальне" та "реалізація пального".

10. Вводиться поняття "Індивідуальна діяльність" та уточнюются визначення "Самозайнята особа", "Незалежна професійна діяльність":
"Самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить індивідуальну чи незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є найманим працівником в межах такої підприємницької, індивідуальної чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - діяльність фізичної особи, право зайняття якою засвідчується документом, визначеним спеціальним законом щодо провадження такої діяльності (діяльність приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), оцінщиків, податкових консультантів тощо), а також зайняття науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою, викладацькою, релігійною (місіонерською) діяльністю за умови, що така особа не є найманим працівником або фізичною особою - підприємцем в межах такої діяльності та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Індивідуальна діяльність – діяльність фізичної особи зі здійснення роздрібної торгівлі на ринках та інших призначених для торгівлі місцях, надання побутових послуг населенню, зайняття традиційними народними промислами за умови, що вона займається такою діяльністю особисто (без використання найманої праці), не є найманим працівником в межах такої діяльності та не є підприємцем".

11. Нове для Кодексу поняття "сервісне обслуговування платників податків":
сервісне обслуговування платників податків - консультації, методологічна допомога в заповненні декларацій та форм звітності, приймання звітності, накопичення та обробка податкової інформації.

12. До членів сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення відносяться також онуки, дід, баба, рідні брати та сестри.

13. Вводиться новий електронний сервіс "Електронний кабінет платника податків".
Електронний кабінет платника податків – це персональне автоматизоване робоче місце платника податків, робота в якому здійснюється он-лайн (через мережу Інтернет у режимі реального часу) без використання спеціально встановленого клієнтського застосування.
Електронний кабінет платника податків є захищеним, персоналізованим та безпечним електронним сервісом, який забезпечує безконтактну взаємодію платників податків та контролюючих органів з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій з питань, що виникають у зв’язку із реалізацією прав та обов’язків платника податків та/або контролюючого органу, визначених цим Кодексом.

14. Податковим агентом вважається також особа, яка здійснює виплату в грошовій чи матеріальній формі без ідентифікації особи, на користь якої здійснюється така виплата.

15. Процедури, за якими контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Контролюючі органи втратили право проводити диференціацію платників податків; затверджувати порядки, інструкції, положення, форми розрахунків, звітів, декларацій, інших документів; прогнозувати, аналізувати надходження податків, зборів, платежів.
Відтепер контролюючі органи розробляють та всього лише надають пропозиції щодо нормативних документів.

16. Наведено функції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики в частині забезпечення формування та реалізації податкової політики.

17. Права контролюючих органів запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку обмежено виключно предметом перевірки.

18. Контролюючі органи НЕ мають права проводити перевірку правильності ведення бухгалтерського обліку відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

19. Контролюючі органи мають право здійснювати перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств. Така перевірка проводиться на підставі даних, визначених платником податків у фінансовій звітності, та документів платника податків щодо прийняття рішення про розподіл прибутку, виплату дивідендів, розрахунку прирівняних до розподілу прибутку платежів і операцій. Проведення перевірки правильності ведення бухгалтерського обліку та/або правильності і повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком та/або формування показників фінансової звітності забороняється.

20. Трансфертне ціноутворення:

1) Для експорту/імпорту товарів, що мають біржове котирування встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" здійснюється за методом порівняльної неконтрольованої ціни з використанням діапазону цін на такі товари, що склалися на товарній біржі.
Зазначений діапазон цін використовується лише у разі можливості забезпечення зіставності комерційних та фінансових умов контрольованої операції з умовами операцій на такій біржі. У разі неможливості застосування біржових котирувань для цілей встановлення відповідності умов операцій, визначених в цьому підпункті, принципу "витягнутої руки" платник податків має право використовувати методи згідно підпунктів 39.3.1.1 - 39.3.1.5 на основі інших джерел інформації, зазначених у підпункті 39.5.3.1 цього Кодексу. Перелік товарів, що мають біржове котирування визначається Кабінетом Міністрів України.

2) Перелік світових товарних бірж для кожної групи товарів НЕ затверджується Кабміном.

3) Уточнено критерій контрольованої операції в частині річного доходу: господарські операції визнаються контрольованими,якщо чистий річний дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) платника податків, що визначається за даними фінансової звітності, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

4) Визначено, що аналіз контрольованих операцій проводиться щодо кожної окремої контрольованої операції або сукупності контрольованих операцій у разі, коли такі операції є настільки взаємопов'язаними або безперервними, що не можуть бути обґрунтовано оцінені окремо, та здійснюються платником податків як єдиний комплекс операцій в межах своєї господарської діяльності.
Сукупність контрольованих операцій може включати операції платника податків з декількома контрагентами у випадку, якщо такі операції відповідають критеріям, визначеним в цьому підпункті.

5) Для цілей визначення ринкового діапазону рентабельності при розрахунку значення відповідних показників використовується фінансовий результат, отриманий непов’язаними особами у зіставних операціях, а в разі відсутності таких операцій - фінансовий результат юридичних осіб, діяльність яких зіставна з діяльністю платника податків в межах контрольованої операції.

6) Під час визначення ринкового діапазону рентабельності для цілей застосування методів, зазначених у підпунктах 39.3.1.2-39.3.1.4 цього Кодексу використовується:
- інформація про зіставні неконтрольовані операції згідно підпункту «а» підпункту 39.5.3.1 цього Кодексу, які відбулись протягом звітного податкового періоду (року), в якому була здійснена контрольована операція;
або
- інформація згідно підпункту "б" підпункту 39.5.3.1 цього Кодексу за три податкових періоди (роки), що передують податковому періоду (року) здійснення контрольованої операції.
При використанні трьох податкових періодів (років) розраховується середньозважене значення відповідного показника рентабельності за всі такі роки для кожної зіставної операції (зіставної юридичної особи).

7) При розрахунку показника рентабельності щодо окремої контрольованої операції (сукупності контрольованих операцій) для визначення операційних витрат та доходів, які безпосередньо пов’язані з такою операцією, використовується найбільш обґрунтований механізм розподілу, який відповідає суті контрольованої операції та характеру понесених витрат чи отриманих доходів.
Для цілей цього підпункту операційні витрати та доходи визначаються за даними фінансової звітності.

8) Платники податків, господарські операції яких відповідають критеріям контрольованих операцій згідно вимог цього Кодексу, зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції (в діючій редакції Кодексу звіт про контрольовані операції мали подавали платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн. гривень (без урахування ПДВ)).

9) Змінено механізм пропорційного коригування: так, у разі коли сторона контрольованої операції-нерезидент провела коригування своїх податкових зобов’язань, оскільки умови операції не відповідали принципу «витягнутої руки», інша сторона-платник податків має право на відповідне коригування своїх податкових зобов’язань виходячи з умов, що відповідають принципу «витягнутої руки». Таке коригування для цілей цього Кодексу визначається пропорційним коригуванням.
Крім того вказано, що пропорційне коригування проводиться в порядку і на умовах, що передбачаються міжнародними договорами України про усунення подвійного оподаткування.
Під час проведення пропорційного коригування можна коригувати первинні документи та регістри бухгалтерського обліку.

21. Змінено склад контролюючих органів:
У складі контролюючих органів діють:
- центральний рівень – центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику;
- регіональний рівень – Національний офіс по роботі з великими платниками податків, міжрегіональні та регіональні органи (офіси) в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях з функціями податкового контролю та адміністрування податків та зборів;
- місцевий рівень - державні податкові інспекції (центри обслуговування платників податків), що здійснюютьвиключно функцію сервісного обслуговування платників податків, митниці.

22. Зазначено, що у випадку повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

23. Податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

24. Оскаржити рішення контролюючих органів можна, звернувшись до контролюючого органу вищого рівня або до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

25. Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та Національного офісу по роботі з великими платниками податків подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Скарги на рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику подаються до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

26. Сплата податкового зобов'язання:
У разі, якщо платник податків виплачує дивіденди до настання граничних строків подання податкової декларації за податковий (звітний) період, за який виплачуються дивіденди, та/або до настання граничних строків сплати узгодженого грошового зобов’язання з податку на прибуток з суми таких дивідендів, платник податків зобов’язаний сплатити авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 137.1 статті 137 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів до/або на день такої фактичної виплати.

27. Авансові внески з податку на прибуток відмінені (виключено відповідний пункт ст. 57 ПКУ).

28. Письмовий запит про подання інформації у обов’язковому порядку повинен містити інформацію про факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із зазначенням сум, дат та переліку порушень норм законодавства.

29. У разі проведення зустрічної звірки контролюючі органи НЕ мають права звертатися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації.

30. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, зобов’язаний публікувати на своєму офіційному веб-сайті відкритий вихідний програмний код поточної версії програмного забезпечення інформаційних баз, та всіх змін до нього, із забезпеченням цілісності та автентичності вихідного програмного коду.

31. Документальна перевірка проводиться також у разі отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків у тому разі, якщо ці документи та податкова інформація безпосередньо пов'язані з предметом такої перевірки.

32. Відповідальність платників акцизного податку:
Здійснення суб’єктом господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом, -
тягнуть за собою накладання штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.

33. Штрафи застосовуються також у разі допущення помилок, при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної.
Допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, виявлених контролюючим органом за результатами документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної за заявою покупця, тягне за собою накладення на платника податку - продавця штрафу у розмірі 170 гривень та зобов’язання виправити такі помилки.
Невиконання після закінчення терміну, встановленого пунктом 56.3 статті 56 цього Кодексу, узгодженого податкового повідомлення-рішення про виправлення платником податків-продавцем зазначених в абзаці першому цього пункту помилок, тягне за собою накладення на такого платника податку штрафу у розмірі:
- 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок протягом 15 календарних днів;
- 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок від 61 до 90 календарних днів;
- 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок від 91 до 120 календарних днів;
- 60 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок від 121 до 150 календарних днів;
- 70 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок від 151 до 180 календарних днів;
- 100 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок після спливу 181 календарного дня.

34. Введено нову статтю щодо порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

35. Податок на прибуток:

1) До платників податку на прибуток віднесено резидентів, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України.

2) Змінено об’єкт оподаткування.
Об'єктом оподаткування є:
- розподілений прибуток у вигляді нарахованих дивідендів та прирівняні до розподілу прибутку платежі та операції;
- дохід нерезидента з джерелом походження з України, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 136 цього Кодексу.

3) вводиться база оподаткування.
Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними цим розділом Кодексу.

4) Що підлягає оподаткуванню:
Оподаткуванню підлягає сума нарахованих (сплачених) дивідендів, яка виплачується на користь:
- фізичної особи – резидента;
- неплатника податку на прибуток;
- нерезидента.
Оподаткуванню підлягають наступні прирівняні до розподілу прибутку платежі та операції:
- сума перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку платника податку процентів за борговими зобов'язаннями, що виникли за операціями з пов'язаними особами – нерезидентами, над 50 відсотками максимального розміру процентної ставки, встановленої Національним банком України за зовнішніми запозиченнями резидентів для відповідного виду запозичення на останній день податкового (звітного) періоду;
- сума перевищення ціни, визначеної за правилами статті 39 цього Кодексу, над договірною (контрактною) вартістю реалізованих товарів (робіт, послуг) або сума перевищення договірної (контрактної) вартості придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за правилами статті 39 цього Кодексу, при здійсненні контрольованих операцій;
- сума витрат по нарахуванню роялті, якщо роялті нараховані на користь:
а) нерезидентів, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у підпункті 39.2.1.2 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу;
б) нерезидента, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) роялті, за виключенням випадків, коли бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати роялті іншим особам;
в) нерезидента щодо об'єктів, права інтелектуальної власності щодо яких вперше виникли у резидента України;
г) нерезидента, який не підлягає оподаткуванню у відношенні роялті в державі, резидентом якої він є;
д) особи, яка сплачує податок у складі інших податків, крім фізичних осіб, які оподатковуються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу;
е) юридичної особи, яка відповідно до цього Кодексу звільнена від сплати цього податку чи сплачує цей податок за ставкою, іншою, ніж встановлена в пункті 136.1 статті 136 цього Кодексу.
- сума коштів, що перераховуються страховиками або іншими резидентами на користь нерезидентів у межах договорів страхування або перестрахування ризиків, включаючи страхові платежі (страхові внески, страхові премії) та страхові виплати (страхові відшкодування), крім:
   (1) суми коштів, що перераховуються у межах договорів із обов'язкових видів страхування, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь фізичних осіб - нерезидентів, а також за договорами страхування у межах системи міжнародних договорів "Зелена карта", а також за договорами страхування пасажирських перевезень цивільної авіації;
   (2) суми коштів, що перераховуються у межах договорів страхування або перестрахування ризику, укладених безпосередньо із страховиками та перестраховиками-нерезидентами, рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких відповідає вимогам, установленим національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (у тому числі через або за посередництвом перестрахових брокерів, які в порядку, визначеному такою національною комісією, підтверджують, що перестрахування здійснено в перестраховика, рейтинг фінансової надійності (стійкості) якого відповідає вимогам, установленим зазначеною національною комісією);
- сума коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом календарного року неприбутковим організаціям, визначеним пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, в розмірі, що перевищує 0,5 відсотків суми чистого доходу від реалізації товарів (робіт, послуг), відображених у фінансовій звітності платника податку за попередній звітний рік;
- сума доходів (прибутків) неприбуткової організації, використаних з порушенням вимог підпункту 133.4.2 пункту . 133.4 статті . 133 цього Кодексу;
- сума перевищення звичайних цін над договірною (контрактною) вартістю реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні операцій з продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі необоротних активів, з неплатниками податку (в тому числі суб'єктами господарювання, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, визначеними главою 1 розділу XIV цього Кодексу).

5) Зникли мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів.

6) Суми доходів нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, визнаються прирівняними до розподілу прибутку платежами та операціями і оподатковуються в загальному порядку, встановленому розділом ІІІ цього Кодексу. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.
Суми доходів нерезидентів для цілей застосування цього підпункту визначаються шляхом застосування до суми отриманого доходу (в тому числі коштів та/або майна, отриманих для фінансування діяльності такого постійного представництва) коефіцієнта 0,7.

7) Ставки податків:
Базова ставка податку становить 15 відсотків.
Ставка 6 застосовується до доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом походження з України у випадках, встановлених статтею 136 розділу ІІІ цього Кодексу.

8) податковим (звітним) періодом є календарний рік. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

36. Податок на доходи фізичних осіб:

1) До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, серед іншого, дохід, нарахований (виплачений, наданий) як додаткове благо, в тому числі без визначення (ідентифікації) платника податку (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді:
…
б) вартості майна, робіт, послуг та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, коли таке отримання передбачається законом.
….
ґ) основної суми безповоротної фінансової допомоги без врахування суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу;
....
суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених на 1 січня звітного (податкового) року для осіб, які втратили працездатність, - у частині такого перевищення.

2) Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника.

3) Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу:
- сума, сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за фізичну особу, але не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи;
...
- основна сума поворотної фінансової допомоги чи позики/кредиту, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги чи позики/кредиту, що отримується платником податку;
...
- сума (вартість) будь-яких об’єктів спадщини (подарунків), що успадковується (отримується у подарунок) членами сім'ї спадкодавця (дарувателя) першого ступеня споріднення, а також вартість власності, відмінна від грошових сум, що успадковується особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, дитини-інваліда.

4) Без документального підтвердження витрат платник податку має право на податкову соціальну знижку, якою він може за власним бажанням скористатися додатково до податкових знижок, зазначених у пункті 166.3 цієї статті. Наслідком застосування такої знижки є повернення з бюджету частки податку на доходи фізичних осіб, сплаченого платником податку протягом звітного (податкового) року, з доходів у вигляді заробітної плати або грошового забезпечення осіб, зазначених у підпункті 164.2.21 пункту 164.2 статті 164 цього розділу, або з доходів, отриманих підприємцями чи від провадження незалежної професійної діяльності, які оподатковуються згідно з цим Кодексом.
Податковою соціальною знижкою має право скористатися платник податку, який:
а) утримує дитину-інваліда віком до 18 років;
б) утримує двох чи більше дітей, в тому числі дитину – інваліда, віком до 18 років – у розрахунку на кожну дитину. Така знижка надається тільки одному з батьків;
в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
г) є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства;
д) є Героєм України, учасником бойових дій підчас АТО.
Розмір податкової соціальної знижки за податковий (звітний) рік дорівнює дванадцятикратному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня такого звітного (податкового) року.

5) Базова ставка ПДФО становить 10 відсотків та застосовується до бази оподаткування всіх визначених у цьому розділі оподатковуваних доходів, окрім доходів, до яких згідно з окремими нормами цього розділу передбачено застосування ставки в іншому розмірі.
Ставка податку, визначена як подвійний розмір базової ставки, становить 20 відсотків і застосовується до доходів, прямо визначених окремими нормами цього розділу, зокрема до:
- доходів, зазначених у підпункті 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 цього розділу (тобто, дохід, нарахований (виплачений, наданий) як додаткове благо, в тому числі без визначення (ідентифікації) платника податку);
- доходів, нарахованих у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, що виплачуються інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на розподілений прибуток;
- виграшів, призів, подарунків від суб’єктів господарювання;
- спадщини, подарунків з джерелом походження з України, отриманих нерезидентами.
Ставка податку, визначена як восьмикратний розмір базової ставки, становить 80 відсотків і застосовується до доходу у вигляді перевищення суми пенсії понад розмір, визначений у підпункті 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 цього Кодексу (тобто якщо їх розмір перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених на 1 січня звітного (податкового) року для осіб, які втратили працездатність).
Сплата податку у фіксованому розмірі - 10 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, застосовується для оподаткування доходів осіб, які займаються індивідуальною діяльністю без реєстрації підприємцем згідно зі статтею 177 цього Кодексу.

6) За відокремлений підрозділ юридичної особи