Чего ждать от обновленного проекта бюджета на 2016 год
Коли мова йде про реформи, головна реформа, за яку скрізь у світі відповідає Міністерство фінансів - це забезпечення здоров’я державних фінансів. Чи, якщо говорити "простою людською мовою" - створення умов, за яких економіка може зростати, а Уряд – виконувати свої соціальні та фінансові зобов’язання.
Один з головних факторів здоров’я державних фінансів – це державний бюджет. Перш ніж говорити про бюджет на 2016 рік, дозвольте ненадовго повернутися з вами в нещодавнє минуле. За старою "традицією" багато років в Україні впроваджувалася "необачна" й нереалістична бюджетна політика. Як наслідок, ми щороку мали небезпечні для всієї країни наслідки такої політики.
По-перше, у вигляді збільшення загального дефіциту державних фінансів. Якщо у 2011 році він (разом із Нафтогазом) становив 4,3% від ВВП, то у 2014 це було вже 10,1% від ВВП.
Збільшення дефіциту природньо призводило до збільшення темпів приросту державного боргу, що, в свою чергу, збільшувало обсяг коштів, який щороку ми сплачуємо по відсотках. Як результат, у 2015 році ми витратимо лише на сплату по відсотках по боргу, стільки ж коштів, скільки на всі потреби національної безпеки та оборони. Вдумайтесь в ці пропорції.
Це також природньо посилювало інфляцію та девальваційні процеси, що діяло найбільш болючім непрямим податком на громадян та бізнес, та врешті пригнічувало економічне зростання. Жоден інвестор не буде вкладати свої кошти, якщо він не може передбачити, якою завтра буде інфляція, чи яким саме буде курс гривні.
Завдяки дуже обережній та виваженій фінансово-економічній політиці у поточному році, ми змогли значно зменшити та подекуди - навіть частково усунути їх негативні наслідки для економіки. Якщо минулого року загальний дефіцит державних фінансів складав 10,1% ВВП, то цього року запланований дефіцит становитиме 7,3% ВВП (разом з Нафтогазом). Нашою метою на 2016 рік є ухвалення бюджету, який забезпечить подальше оздоровлення державних фінансів, зокрема, через зменшення дефіциту бюджету до 3,7% ВВП з урахуванням Нафтогазу.
"Базовий" бюджет
15 вересня цього року, як і вимагається законом, ми подали на розгляд Кабінету міністрів, і згодом до Верховної Ради, базовий проект бюджету, що побудовано на макроекономічному прогнозі зростання економіки. Цей проект бюджету містив "мінімальний набір" тих заходів та змін в економічній політиці країни, які ми пообіцяли зробити в рамках програми співробітництва з МВФ. Тобто тих дій, які ми в будь-якому разі маємо ухвалити, якщо ми хочемо залишатися у програмі МВФ.
Зокрема, в цьому, базовому проекті бюджету, ми закладали мінімальний пакет податкових змін, погоджених з МВФ, та втрату одноразових в 2015 році доходів загальним обсягом понад 40 млрд грн. Так, ми закладали:
- Зменшення перерахування прибутку НБУ на 26.4 млрд.грн.
- Скасування додаткового імпортного збору (в 2015р. враховано 17.6 млрд.грн.)
- Також ми закладали запровадження переходу с/г підприємств на загальний режим оподаткування ПДВ
- Скасування з 1 січня 2016 року норми про застосування коефіцієнту 0.6 при сплаті ЄСВ, оскільки результати експерименту, проведеного у поточному році щодо зниження коефіцієнту для тих підприємств, що підвищували зарплату своїм співробітникам, не призвели до очікуваної детінізації економіки.
Я також хочу наголосити, що даний крок був погоджений з усіма учасниками політичного процесу, зокрема із Верховною Радою, ще підчас ухвалення цього закону про експеримент щодо ЄСВ у грудні 2014 року, а потім "перепідтверджено" підчас узгодження Меморандуму з МВФ з нашими партнерами по коаліції. Під цим меморандумом поставили свій підпис Президент, Прем'єр-Міністр, я як Міністр фінансів та голова НБУ.
Таким чином, "базовий" бюджет на 2016 рік, що був поданий ще у вересні, дозволяв нам виконати всі зобов'язання, взяті нами в рамках співробітництва з Фондом, та забезпечував подальше зменшення прірви між фінансовими потребами та фінансовими можливостями країни.
Наші плани
Водночас, ще до подання цього базового проекту бюджету ми не приховували, що наші цілі – набагато більше, аніж цей мінімальний пакет кроків, зокрема у податковій сфері. Ще задовго до вересня ми розпочали роботу над проектом податкової реформи, яку закінчили нещодавно.
Ми вважаємо, що існуюча податкова система є:
- Несправедливою (і такою її вважають більшість українських громадян)
- Нестабільною – як для бізнесу, так і для економіки в цілому
- Такою, що сприяє корупції через свою складність та вибіркове трактування
- Такою, що заважає створенню робочих місць
- Неефективною, адже вона сприяє ухилянню від сплати податків, створює проблеми для бюджету
Тому ми розробили проект податкової реформи, що:
- Зробить систему чеснішою і знизить податковий тягар для найбідніших громадян
- Сприятиме ціновій стабільності та передбачуваності сум податкових зобов’язань
- Знизить рівень корупції – прості правила усувають вибірковий підхід
- Сприятиме зайнятості, створенню нових робочих місць, оскільки заохочуватиме більший обсяг іноземних та внутрішніх інвестицій
- Буде більш ефективною, оскільки більш передбачувані доходи усунуть значні коливання бюджету.
Завдяки цій реформі ми вирішимо велику кількість найбільших проблем в податковій системі, зокрема, ми зменшимо оподаткування зарплат для всіх без виключення підприємств та громадян в Україні. Зокрема, для зарплати співробітника у 4 000 грн на місяць, вже на першому етапі реформи податкове навантаження на підприємство знизиться на 680 грн, на працівника - на 200 грн.
Нагадаю, що ми пропонуємо вже наступного року вдвічі зменшити оподаткування зарплат, з середнього рівня 41% до фіксованого 20%, а ще за два роки об’єднати ЄСВ та ПДФО, та знову вдвічі знизити цей об’єднаний податок. Звичайно цей крок створює дефіцит надходжень до Пенсійного фонду близько 100 млрд грн., який ми збираємось збалансовувати компенсаційними заходами та параметричною реформою пенсійної системи в найближчому часі
Важливо також, що ми пропонуємо запровадити податкову пільгу у розмірі 1 мінімальної зарплати для всіх громадян, що дозволить створити прогресивну систему оподаткування: бідніші громадяни будуть сплачувати менше, ніж заможні. Це відповідає найкращій світовій практиці, що застосовується у Великобританії, Франції, Німеччині, Чехії, Словаччині та багатьох інших країнах.
Аби провести нашу реформу, ми мали знайти можливості для зменшення видатків понад 60 млрд грн., адже саме на цю суму ми очікуємо зменшені податкові надходження.
Скажу відверто: зробити це було дуже важко. Структура видатків бюджету така, що не дозволяє зменшити значний обсяг видатків одним простим рухом.
Якою є ця структура?
1) Найбільша категорія видатків – це соціальні видатки. Ми не маємо права зменшувати соціальний захист тих верств населення, які потребують цього найбільше. Тому єдиний варіант для зменшення видатків у цій сфері – це підвищення їх ефективності та адресності та надання її тим громадянам, які дійсно потребують підтримки.
2) Освіта. Наша мета – збільшити якість освіти, та підвищити ефективність використання державних ресурсів у цій сфері.
3) Оборона та безпека. Аби забезпечити подальше посилення обороноздатності України, ми плануємо підвищити видатки на оборону ще на 10 млрд грн. "живими коштами", порівняно з 2015 роком, в рамках прийнятих рішень РНБОУ
4) Видатки на обслуговування боргу. У поточному році ми зробили все, що було в наших силах, аби провести реструктуризацію боргу, та зменшити боргове навантаження на країну. Ті витрати, що залишаються у бюджеті – це юридичне зобов’язання України перед усіма кредиторами. Водночас, що ми дійсно можемо зробити для зменшення боргових виплат у майбутньому – це зменшувати державний дефіцит, не позичати шаленими темпами в борг, що допоможе знизити боргове навантаження на країну в найближчі роки.
5) Економічна діяльність. Це витрати на дороги, аграрний сектор, енергетичну галузь. Ми активно переглядаємо структуру цих видатків, й хочемо значно підвищити їх ефективність.
6) Охорона здоров’я: тут головний резерв для економії лежить через значне підвищення якості державних послуг й перехід на фінансування саме послуги й результату, а не ліжко-місця й квадратних метрів холодних темних й неотплювальних коридорів лікарень
Також ми маємо значно зменшити розмір держапарату .Хоча сильно зекономити на цьому не вийде, адже всі видатки на держапарат, включно з оплатою опалення, зарплатами, утриманням адміністративних будівель по всій країні складає лише 3,8% всіх видатків зведеного бюджету.
Таким чином, коли на наступному тижні ми подамо на розгляд Верховної Ради пакет законів, що буде включати проект бюджету, проект податкової реформи, та низку законодавчих актів щодо реформ у різних напрямках державних видатків, ми запропонуємо, зменшувати всі ці видатки через оптимізацію та через концентрацію всіх державних ресурсів на допомозі дійсно тим, хто найбільше потребує цієї допомоги й де держава справді має направляти свої ресурси
За результатами тяжкої роботи та аналізу всіх без виключення статей бюджету, разом з Прем’єр-Міністром та Президентом, ми знайшли можливості для зменшення видатків на понад 60 млрд грн порівняно з базовим проектом бюджету. Але для запровадження всіх цих змін у життя, нам потрібна буде широка підтримка депутатів та громадськості.
Ми віримо, що разом ми зможемо зробити Україну країною з більш простою та зручною податковою системою, з набагато нижчим рівнем оподаткування зарплат, з меншим розміром державного сектору, та стабільними державними фінансами.
(Публикуется на языке оригинала)