Реструктуризация ипотечных кредитов: кому спишут 100% долга?
Верховна Рада може дозволити реструктуризацію іпотечних кредитів для 37 тисяч сімей на суму понад 20 млрд грн. Законопроект уже зареєстрований в парламенті, а розроблений він Міністерством фінансів спільно з НБУ і Незалежною Асоціацією Банків України.
При цьому в Міністерстві фінансів відзначають, що законопроект не несе загроз для банківської системи. Чи вирішить проблеми позичальників новий проект закону, в ефірі радіостанції Голос Столиці спрогнозував генеральний директор Українського кредитно-рейтингового агентства Станіслав Дубко.
Чим зареєстрований в ВР законопроект про реструктуризацію кредитних боргів відрізняється від попередніх?
Цей закон, на відміну від того, який раніше ветував президент, не передбачає порятунок всіх валютних позичальників. Там, до речі, йшлося про набагато більшу цифру — 100 млрд грн. Нинішній законопроект стосується виключно іпотечних кредитів. Більш того, списання буде можливо тільки для тих позичальників, які купували, по-перше, єдине житло, по-друге, відносяться до соціально незахищених верств населення. І цей підхід є абсолютно правильним і виправданим. Якщо ветований законопроект абсолютно справедливо критикувала більшість фахівців, хто розуміє ситуацію в банківській сфері, в даному випадку, я думаю, більшість з них зійдуться на підтримці проекту. Він не є згубним для банківської системи, адже ряд кредитів в будь-якому випадку вже не обслуговується, і соціально незахищені люди не в змозі платити. Якщо банки протягнуть їм руку допомоги, і це буде формально оформлено законом, це нормальний підхід. Найголовніше, що «індульгенцію» не отримають взагалі все валютні позичальники, серед яких є такі, хто брав кредити, припустимо, для покупки третьої машини і четвертої квартири, якогось заміського будинку або ділянки землі для спекуляції.
Уже відомо, на яких умовах реструктуризація буде проводитися?
Умови відомі. По-перше, конвертація відбувається за поточним курсом валюти. У попередньому законопроекті пропонувалася конвертація валюти за курсом на момент видачі кредиту. Зараз весь кредит переводиться в гривню за поточним курсом, але відразу ж списується 25 % для тих, хто має єдине житло. В цьому відношенні українські законодавці навіть щедрі. Тому що ті, хто купував великі квартири, не тільки соціальне житло, зможуть заощадити 25 % на погашенні цього кредиту. Ті, хто купував соціальне житло, тобто квартири до 60 квадратних метрів або будинок до 120 квадратів, отримають 50 % списання цього кредиту. І ще більші суми списання — 70, 80 і навіть 100 % — передбачені для особливих категорій населення. Це багатодітні сім’ї, інваліди, ветерани, учасники АТО. А 100 % списання боргів отримають спадкоємці загиблих учасників АТО, або тих, які залишилися живими, але стали інвалідами першої групи.
Чи погодяться банки на реструктуризацію іпотечних кредитів?
Це закон, а закон доведеться виконувати. І я не думаю, що буде сильний опір з боку банків. По-перше, сам законопроект готувався за участі Незалежної асоціації банків України. І 19 найбільших банків, які мають найбільші портфелі іпотечних кредитів, безпосередньо брали участь в підготовці цього закону. Тобто банки в курсі, що їх чекає. На відміну від першого, заветованого законопроекту, банки морально готові, я думаю, «переварити» ці збитки. Я зверну увагу, що в світі взагалі є досвід проведення подібних операцій, коли населення, яке брало валютні кредити, отримувало підтримку від держави і банківської системи. В даному випадку законопроект передбачає реструктуризацію, яка відбувається виключно за рахунок банків. Це банки зазнають втрат, недоотримають гроші, змушені будуть адсорбувати ці збитки на своїх балансах, державної допомоги тут не передбачається. Припустимо, нещодавно була проведена в Угорщині подібна реструктуризація кредитів для населення. Вона стосувалася теж виключно соціально-незахищених верств населення, половину витрат взяла на себе держава. У нашому випадку мова йде, наскільки я розумію, виключно про покладання збитків на банки.
(Публикуется на языке оригинала)