Що змінилося?

З 23.04.21 р. набув чинності Закон від 30.03.21 р. № 1357-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку і ведення військового обліку» (далі – Закон № 1357). Цим Законом були внесені зміни більше ніж до 10 нормативно-правових актів.

Про що треба знати роботодавцям?

Новацій, які стосуються роботодавців, не так уже й багато, але вони досить істотні, а саме:

• з кінця квітня посилено відповідальність за порушення законодавства про військовий облік і мобілізаційну підготовку;
• запроваджено новий вид військової служби – за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;
• військові комісаріати перейменовані на територіальні центри комплектування і соціальної підтримки (далі – територіальні центри).

Що слід зробити на практиці?

Переглянути процедуру ведення військового обліку на підприємстві з огляду на останні зміни законодавства, про які ми вам розповімо в цій консультації.

Запитання - відповіді

Хто підлягає взяттю на військовий облік?

Військовий облік військовозобов’язаних і резервістів поділяється на загальний і спеціальний (п. 21 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 07.12.16 р. № 921, далі – Порядок № 921):

• спеціальний – для військовозобов’язаних, які заброньовані за органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями на період мобілізації та військового часу;
• загальний – для інших військовозобов’язаних.

Військовому обліку підлягають:

• призовники, тобто особи віком від 17 до 27 років, приписані до призовних ділянок (п. 17 Порядку № 921);
• військовозобов’язані, тобто особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України (далі – ЗСУ) та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави (ст. 33 Закону від 25.03.92 р. № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу», далі – Закон № 2232; п. 18 Порядку № 921). Граничний вік для різних категорій військовозобов’язаних установлений ст. 28 Закону № 2232;
• резервісти – особи, які проходять службу у військовому резерві ЗСУ, інших військових формуваннях і призначені для їх комплектування в мирний час і в особливий період (абзац шостий ч. 9 ст. 1, ст. 33 Закону № 2232).

Хто має вести військовий облік цих осіб?

Вести військовий облік призовників, військово­зобов’язаних і резервістів повинні всі підприємства (приватні та державні). Цей обов’язок підприємств закріплений у ч. 5 ст. 34 Закону № 2232. Проте в цьому Законі нічого не сказано про роботодавців-підприємців.

На думку Генштабу ЗСУ, на підприємців також поширюється вимога вести військовий облік (лист від 01.02.19 р. № 321/722). Ми таку позицію не поділяємо, оскільки законодавство не покладає на підприємців такий обов’язок. Тому підприємець може самостійно вирішити, вести йому військовий облік чи ні.

Важлива інформація! Порядок ведення військового обліку резервістів підприємствами поки що не уточнений. Згідно з п. 3 розд. II Закону № 1357 Кабмін має прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації Закону № 1357, і привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. Але поки що до Порядку № 921 зміни не вносилися та інші підзаконні акти щодо обліку резервістівв не були затверджені. Проте для резервістів уже встановлено ряд трудових гарантій, які зобов’язаний забезпечити роботодавець.

Як гарантії має надати роботодавець резервістам?

Про такі гарантії сказано у КЗпП, назвемо основні з них:

• резервістам гарантується збереження місця роботи і середнього заробітку за основним місцем роботи, якщо працівник був призваний під час особливого періоду (ст. 119 КЗпП);
• на працівників, призваних на військову службу з числа резервістів в особливий період, поширюватимуться норми щодо переважного права залишення на роботі у разі вивільнення працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці. Таке право вони матимуть протягом двох років з дня звільнення зі служби (ст. 42 КЗпП);
• для звільнених з військової служби осіб, які були призвані з числа резервістів в особливий період, установлюються додаткові гарантії (квота) у сприянні працевлаштуванню. До так званої квотної категорії належить молодь із числа вищезгаданих осіб протягом 6 місяців після закінчення або припинення навчання або служби, яка вперше приймається на роботу (ст. 196 КЗпП, п. 4 ч. 1 ст. 14 Закону від 05.07.12 р. № 5067-VI «Про зайнятість населення»).

Хто на підприємстві відповідає за ведення військового обліку?

Для належної організації військового обліку керівник підприємства повинен призначити відповідальну особу (осіб), виходячи з чисельності призовників і військовозобов’язаних станом на 1-ше число поточного року (п. 12 Порядку № 921). Так, якщо кількість призовників, які працюють на підприємстві, і військовозобов’язаних (п. 10, 11 Порядку № 921):

• від 501 до 2 000 чол. – призначається одна посадова особа;
• від 2 001 до 4 000 чол. – дві посадові особи;
• від 4 001 до 7 000 чол. – три посадові особи;
• на кожних наступних від 1 до 3 000 чол. – призначається по одній посадовій особі додат-ково.

А якщо на підприємстві менше 500 призовників і військовозобов’язаних, тоді військовий облік вестиме один співробітник відділу кадрів або служби управління персоналом. Причому за це йому встановлюється доплата в розмірі до 50 % посадового окладу.

Згідно з п. 12 Порядку № 921, якщо на підприємстві двоє і більше осіб відповідають за ведення військового обліку, необхідно створювати військово-обліковий підрозділ (сектор, відділення, групу тощо).

Що потрібно зробити підприємству в разі прийняття на роботу призовника або військовозобов’язаного?

Перш за все пам’ятайте, що прийняти на роботу таких осіб можна тільки після їх взяття на військовий облік у військкоматах або якщо вони перебувають на військовому обліку в СБУ та Службі зовнішньої розвідки.

Від потенційного працівника – призовника або військовозобов’язаного – потрібно зажадати відповідний військово-обліковий документ (ст. 24 КЗпП).

Завважимо, що до 23.04.21 р. у КЗпП про такий обов’язок роботодавця не згадувалося. Що за документ це має бути, у ст. 24 КЗпП не уточнюється, проте таке уточнення є в п. 37 Порядку № 921:

• у військовозобов’язаних – має бути військовий квиток або тимчасове посвідчення;
• у призовників – посвідчення про приписку до призовної ділянки.

Також роботодавець має повідомити територіальні центри про всіх новоприйнятих на роботу військовозобов’язаних і призовників у 7-денний строк з моменту їх працевлаштування (п. 37 Порядку № 921).

Як заповнювати дані про військовий облік в особових картках типової форми № П-2?

Персональний облік військовозобов’язаних і призовників на підприємстві здійснюється в Особових картках працівників типової форми № П-2, затвердженої наказом Держкомстату, Міноборони від 25.12.09 р. № 495/656, у розд. II «Дані про військовий облік». Відомості до цього розділу вносяться на підставі записів у військово-обліковому документі працівника (військовому квитку, тимчасовому посвідченні, посвідченні про приписку) (п. 39 Порядку № 921).

Так, у розд. II типової форми № П-2 слід зазначати дані залежно від категорії військовозобов’язаних, а саме:

1. Про військовозобов’язаних рядового, сержантського і старшинського складу (п. 40 Порядку № 921):

• група обліку – остання літера військово-облікової спеціальності (від «А» до «Ч»);
• категорія обліку – перша або друга, а також серія і номер військового квитка або тимчасового посвідчення;
• склад – рядовий, сержантський або старшинський;
• військове звання, присвоєне військовозобов’язаному в період проходження ним військової служби або перебування в запасі;
• військово-облікова спеціальність – тризначне кодове (цифрове) позначення спеціальності;
• придатність до військової служби – рішення військово-лікарської комісії щодо особи, визнаної обмежено придатною до військової служби у військовий час;
• назва військкомату (територіального центру) за місцем реєстрації, у якому військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку;
• назва військкомату (територіального центру) за місцем фактичного проживання військо­возобов’язаного – найменування районного (міського) військкомату, на території відповідальності якого фактично проживає військово­зобов’язаний із числа внутрішньо переміщених осіб;
• перебування на спеціальному обліку – олівцем проставляються номери переліку, пункту і розділу переліку (постанови), за якими оформлене бронювання військовозобов’язаного. Для військовозобов’язаних, що мають мобілізаційні розпорядження, зазначається номер команди.

2. Про офіцерів запасу (п. 41 Порядку № 921):

• розряд запасу згідно із записом у військовому квитку офіцера запасу, а також серія і номер військового квитка або тимчасового посвідчення – у підрозділі «категорія обліку»;
• профіль підготовки (командний, інженерний, технічний, юридичний, медичний, ветеринарний, оперативний, адміністративний, оперативно-технічний) – у підрозділі «склад»;
• шестизначне цифрове позначення військово-облікової спеціальності – у підрозділі «військово-облікова спеціальність»;
• найменування районного (міського) військкомату (територіального центру) за місцем реєстрації, у якому офіцер запасу перебуває на військовому обліку;
• найменування районного (міського) військкомату (територіального центру) за місцем фактичного проживання, на території відповідальності якого фактично проживає офіцер запасу із числа внутрішніх переміщених осіб;
• перебування на спеціальному обліку – номер переліку, пункту і розділу переліку, за якими оформлено бронювання. Для офіцерів запасу, які мають мобілізаційні розпорядження, – номер команди.

Підрозділи «група обліку» та «придатність до військової служби» зазначеного розділу не заповнюються.

3. Про призовників (п. 42 Порядку № 921):

• група обліку – «Призовник»;
• перебування на спеціальному обліку – номери пункту (абзацу), частини і статті Закону № 2232, згідно з якими призовникові надано відстрочення від призову на строкову військову службу, і дата, до якої надане відстрочення.

Інші рядки в типовій формі № П-2, що стосуються призовників, не заповнюються.

Який порядок зберігання карток військово­зобов’язаних і призовників?

Особові картки військовозобов’язаних і призовників мають зберігатися на підприємстві окремо від карток, які ведуться на всіх інших працівників. Такі картки зберігаються в алфавітному порядку за такими групами (п. 44 Порядку № 921):

• перша група – військовозобов’язані офіцерського складу;
• друга група – військовозобов’язані рядового, сержантського та старшинського складу;
• третя – жінки-військовозобов’язані;
• четверта – призовники.

Увага! У кожній групі слід виділити особові картки військовозобов’язаних, які заброньовані (закріплені) за підприємством.

Особові картки військовозобов’язаних, знятих з військового обліку за віком або станом здоров’я, мають зберігатися в окремій картотеці.

Які відомості підприємство має передавати до територіального центру?

Для наочності подамо цю інформацію в табл. 1.

Таблиця 1

№ п/п	Інформація, яка подається до територіального центру	Форма подання	Строки подання
1	2	3	4
1	Зміна облікових даних призовників і військовозобов’язаних, прийнятих на роботу (навчання) або звільнених з роботи (відрахованих з навчального закладу) (п. 37 Порядку № 921)	Додаток 2 до Порядку № 921	Протягом 7 днів
2	Зміни, які стосуються сімейного стану, місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади (за наявності) призовників і військовозобов’язаних		Протягом 5 днів з дня подання відповідних документів для внесення до особових карток типової форми № П-2
3	Списки громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць (за наявності). Якщо таких працівників на підприємстві немає, то подавати повідомлення з прочерками не потрібно (п. 37 Порядку № 921)	Додаток 3 до Порядку № 921	Щорічно до 1 грудня
4	Наявність, переміщення і звільнення керівного складу й осіб, відповідальних за ведення військового обліку (п. 14 Порядку № 921)	Довільна	Протягом 7 днів
5	Повідомлення про громадян і посадових осіб, які порушують правила військового обліку, для залучення їх до відповідальності згідно із законом (п. 37 Порядку № 921)		Постійно

Майте на увазі! Є й інші обов’язки роботодавця щодо ведення військового обліку, які закріплені в п. 37, 43, 45–47 Порядку № 921. Наприклад, роботодавці повинні оповіщати на вимогу військкомату військовозобов’язаних і призовників, які працюють на підприємстві, про їх виклик до територіального центру, а також забезпечити їх своєчасне прибуття до територіального центру.

Відповідальність за порушення правил ведення військового обліку

Після того як Законом № 1357 були внесені зміни до КУпАП, адміністративна відповідальність керівників і посадових осіб, відповідальних за ведення військового обліку на підприємстві, істотно посилилася (див. табл. 2).

Таблиця 2

№ п/п	Вид правопорушення	Розмір штрафу	Норма КУпАП
1	2	3	4
1	Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку і мобілізацію	Від 200 до 300 НМДГ (від 3 400 до 5 100 грн)	Ч. 1 ст. 210-1
2	Повторне протягом року здійснення порушення, передбаченого ч. 1 ст. 2101, за яке особа вже піддавалася адміністративному стягненню, а також здійснення такого порушення в особливий період	Від 300 до 500 НМДГ (від 5 100 до 8 500 грн)	Ч. 2 ст. 210-1

За порушення, установлені ст. 210-¹ КУпАП, адмінштрафи накладають територіальні центри (ст. 235 КУпАП).

Важлива інформація! Статті 211-²–211^-5 були виключені з КУпАП. Тепер усі порушення, про які йшлося в цих статтях, підпадають під поняття «порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку і мобілізацію». Наприклад, ст. 211³ КУпАП була встановлена відповідальність за приймання керівниками або іншими посадовими особами підприємств (установ, організацій, колективних сільгосппідприємств) на роботу військовозобов’язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку за місцем проживання. Штраф за таке порушення становив від 1 до 3 НМДГ (від 17 до 51 грн). Тепер же таке порушення підпадає під ст. 210^-1 КЗпП. Так як зараз діє особливий період, то за прийняття на роботу осіб, які не перебувають на військовому обліку за місцем проживання, штраф становитиме від 300 до 500 НМДГ (від 5 100 до 8 500 грн).

Джерело: "Баланс" № 25, який виходить з друку 29.06.21 р.