Бюджетна установа подовжила строк дії договору про закупівлю на 20 % суми цього договору до лютого 2018 року. Через тиждень після внесення зазначених змін до договору учасник повідомив, що не буде постачати товар за додатковою угодою, оскільки йому це не вигідно, та запропонував укласти новий договір з більшими цінами. Як діяти в такій ситуації? Чи потрібно розривати подовжений договір? Чи потрібно установі оприлюднювати звіт про виконання договору, адже вона мала оприлюднити його після виконання подовженого договору?

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім виключного переліку випадків, передбачених у ч. 4 ст. 36 Закону № 922. Один із таких випадків передбачено в п. 8 ч. 4 ст. 36 Закону № 922: зміна умов договору у зв’язку із застосуванням положень ч. 5 ст. 36 Закону № 922.

Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону № 922 дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Варто зазначити, що згідно із ч. 1 ст. 651 ЦК зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі зміни договору зобов’язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. А в разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються (ч. 1 і 2 ст. 653 ЦК). У разі зміни або розірвання договору зобов’язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни (ч. 3 ст. 653 ЦК).

З огляду на зазначене сторони договору в нашій ситуації, звісно, можуть укласти додаткову угоду про розірвання договору, проте радимо замовнику розглянути питання про відповідальність контрагента за невиконання умов договору постачання товару. Тобто якщо умовами договору передбачено нарахування штрафних санкцій для контрагента за непостачання товару, то замовнику слід скористатися таким правом та звернутися із претензією до контрагента.

Щодо оприлюднення звіту про виконання договору заначимо таке. Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 922 замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, установленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема звіт про виконання договору, протягом трьох днів із дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання.

Зауважимо, що законодавець не передбачив, від якої дати замовник має робити відлік зазначеного трьохденного строку для оприлюднення звіту про виконання договору. Але оскільки в нашій ситуації договір ще не виконано, замовник може оприлюднити звіт, відштовхуючись від дати закінчення строку його дії або дати його розірвання, якщо сторони все-таки підпишуть угоду про розірвання договору.

Джерело: "Баланс-Бюджет" № 4, який вийшов з друку 22.01.18 р.