З якою періодичністю складати податкові накладні на послуги з оренди

Ситуація. Два сільгосппідприємства (платники ПДВ) уклали договір суборенди землі. За умовами договору орендна плата сплачується один раз на рік у грудні. Умови про періодичність складання актів наданих послуг у договорі немає. На яку дату слід складати податкові накладні (далі – ПН) на послуги з оренди?
Передусім нагадаємо, коли у платника ПДВ виникає обов’язок виписати ПН і зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у разі надання послуг з оренди/суборенди (надалі для спрощення під орендою будемо мати на увазі і суборенду).
Дата виникнення податкових зобов’язань із ПДВ у разі надання послуг з оренди
Відповідно до пп. 187.1 Податкового кодексу (далі – ПК) у разі надання послуг датою виникнення податкових зобов’язань є дата першої з подій:
- або зарахування коштів від замовника як оплата послуг;
- або оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг.
Для документування факту надання послуг (у т. ч. з оренди) зазвичай складається акт наданих послуг у довільній формі, оскільки законодавчо його типова форма не затверджена.
Нібито все просто: яка подія станеться раніше (отримання оплати від орендаря або складання акта наданих послуг), тією датою й слід виписати ПН. Але якщо з оплатою все просто, то з актом не зовсім. Адже в договорі не визначена дата складання такого акта.
Чи обов’язково складати акт у разі надання послуг з оренди
Відразу зазначимо, обов’язково. Адже в даному випадку акт виконує роль первинного документа, який засвідчує факт надання послуг. А всі господарські операції, у тому числі і надання послуг, відображаються в бухобліку методом їх суцільного і безперервного документування. Підставою для бухобліку господарських операцій є первинні документи (ч. 1 ст. 9 Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», далі – Закон № 996).
Це важливо! Щоб акт було визнано первинним документом, він повинен містити всі обов’язкові реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону № 996, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88 (далі – Положення № 88). |
За первинними документами визначаються показники не тільки бухгалтерського, але й податкового обліку. Зокрема, згідно з п. 44.1 ПК платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухобліку, фінзвітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Крім того, платникам податків забороняється формувати показники податкової звітності, митних декларацій виходячи з даних, не підтверджених первинними документами (п. 44.1 ПК).
Тож акт у цьому випадку є первинним документом, на підставі якого операція з оренди відображається в обліку сторін – в орендодавця виникає дохід від наданих послуг, а в орендаря – витрати, пов’язані з отриманням послуг з оренди. |
Повний текст консультації див. у "Баланс-Агро" № 24, який вийшов з друку 18.05.20 р., або на сайті Uteka.ua.