Що змінилося? В останні дні 2021 року Кабмін своєю постановою від 23.12.2021 № 1539 вирішив спростити життя підприємцям-єдинникам, які торгують уроздріб на території сіл. Тепер їм дозволено при розрахунках із покупцями застосовувати розрахункові квитанції (далі – РК) замість РРО/ПРРО. Відповідні зміни були внесені до постанови КМУ від 23.08.2000 № 1336 (далі – Постанова № 1336) і до п. 1 Переліку окремих форм та умов провадження діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книг і книг обліку (затверджений цією постановою, далі – Перелік № 1336).

Про що стаття? Розглянемо, за яких умов підприємець, який торгує в селах, має право застосовувати РК замість РРО.

Для зручності читачів побудуємо свою консультацію у вигляді відповідей на конкретні запитання, що вже виникли і можуть виникнути у торговців, яких стосуються правила із спеціального п. 1 Переліку № 1336.

Запитання - відповіді

Яким має бути річний обсяг розрахункових операцій підприємця, щоб не застосовувати РРО?

Річний обсяг розрахункових операцій не має перевищувати 167 розмірів мінімальної зарплати, установленої на 1 січня звітного року (для 2022 року це 1 085 500 грн) на один пункт продажу товарів.

Якими товарами можна торгувати?

Можна торгувати продовольчими товарами і товарами непродовольчої групи.

Як і раніше, не можна торгувати підакцизними товарами (це обмеження було передбачене і старою редакцією п. 1 Переліку № 1336).

Зверніть увагу! Нагадаємо, що підприємцям-єдинникам заборонено торгувати підакцизними товарами, крім пива, сидру, пері (без додавання спирту) і столових вин (пп. 3 п. 291.5 Податкового кодексу, далі – ПК). Тому якщо підприємець планує торгувати, наприклад, алкогольним пивом, то йому доведеться проводити розрахунки через РРО.

Де можна торгувати?

Територія торгівлі без РРО обмежена тільки селом. Який статус у вашого населеного пункту, можна з’ясувати за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць і територій територіальних громад на сайті Мінрегіону (далі – Кодифікатор).

І тут виникає запитання:

Чи може підприємець торгувати із застосуванням РК на території селищ і селищ міського типу?

Давайте з’ясуємо, чи може селище вважатися селом для цілей застосування п. 1 Переліку № 1336.

До системи адміністративно-територіального устрою України входять: АР Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села (ст. 133 Конституції). Визначення селища міського типу наведено в Положенні, що діє до цих пір, про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою УРСР, затвердженому указом Президії ВР УРСР від 12.03.1981 № 1654-X (див. також лист Мін’юсту від 27.01.2016 № 27/13/32-16).

До категорії селищ міського типу можуть бути віднесені населені пункти, розташовані при промислових підприємствах, будовах, залізничних вузлах, гідротехнічних спорудах, підприємствах із виробництва і перероблення сільськогосподарської продукції, а також населені пункти, на території яких розташовані вищі та середні спеціальні навчальні заклади, науково-дослідні установи, санаторії та інші стаціонарні лікувальні й оздоровчі заклади, що мають державний житловий фонд, із кількістю населення більше 2 тисяч осіб, з яких не менше двох третин становлять робітники, службовці та члени їхніх сімей.

Також у додатку до Кодифікатора зазначено різні категорії для населених пунктів, які не є містами:

• «T» – селища міського типу;
• «C» – села;
• «X» – селища.

Як бачимо, села, селища і селища міського типу – це різні категорії населених пунктів. Отже, торгувати на території селищ і селищ міського типу, застосовуючи РК згідно з п. 1 Переліку № 1336, не можна

Які ще встановлено обмеження?

Пільга з п. 1 Переліку № 1336 не застосовується за наявності хоча б однієї з трьох умов:

• на торговельному об’єкті здійснюється також і торгівля підакцизними товарами. До торговельних об’єктів згідно з п. 7 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 15.06.2006 № 833, зокрема, належать магазин, павільйон; кіоск; намет, шатер; склад товарний; магазин-склад, магазин-склад;
• підприємець також здійснює і дистанційну торгівлю, у тому числі через Інтернет;
• сільськими радами і радами об’єднаних територіальних громад прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО для форм та умов діяльності, зазначених у п. 1 Переліку № 1336.

Коли ще підприємець – роздрібний торговець може застосовувати РК без РРО?

Якщо підприємець, який торгує на території села, з будь-якої причини не зміг скористатися п. 1 Переліку № 1336, то він може протестувати свою діяльність на відповідність іншим пунктам Переліку № 1336 (наприклад, п. 2, 3, 4 та 7).

Так, п. 2 та 3 Переліку № 1336 можуть скористатися і ті єдинники, які торгують на території селищ і міст. Нагадаємо, що дозволяється застосовувати РК при роздрібній торгівлі:

• через засоби пересувної торговельної мережі (автокрамниці, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), розташовані поза стаціонарними приміщеннями (п. 2);
• на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, наметів, павільйонів, приміщень контейнерного типу) (п. 3).

Джерело: "Баланс" № 3 від 17 січня 2022 року.