2020-й видався незвичайно урожайним на зміни в податковому законодавстві. Зокрема «постраждав» і облік податку на прибуток. При цьому вийшло так, що спочатку одні закони вносили новації в облік прибутку, потім наступні закони коригували такі новації, відсували строк набуття їх чинності або взагалі скасовували. Багато із цих змін потрібно було взяти до уваги вже при складанні декларації з податку на прибуток (далі – декларація) за півріччя 2020 року. Тепер настала пора скласти декларацію за 2020 рік. Щоб допомогти вам зробити це без проблем і сумнівів, ми зібрали всі прибуткові новації в одній консультації. Давайте пригадаємо, що саме змінилося в обліку прибутку у звітному році.

Нормативна база

За звітний рік новації в оподаткуванні прибутку були внесені до відповідних норм Податкового кодексу (далі – ПК) вісьма Законами:

• від 16.01.20 р. № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неув’язок у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466). Закон набув чинності з 23.05.20 р., але передбачені ним зміни набували чинності поетапно: частина – з 23 травня, частина – з 1 липня 2020 року, решта – з 1 січня 2021 року;
• від 17.03.20 р. № 532-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів і допоміжних засобів до них, які купуються за кошти державного бюджету, і створення умов для закупівель у сфері охорони здоров’я за кошти державного бюджету» (далі – Закон № 532). Закон набув чинності 1 квітня 2020 року;
• від 30.03.20 р. № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з розповсюдженням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 540). Закон набув чинності 2 квітня 2020 року;
• від 14.07.20 р. № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету і спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 786). Закон № 786 набув чинності з 08.08.20 р. При цьому зміни набували чинності поетапно: частина – з 8 серпня, частина – з 8 листопада 2020 року, решта – з 1 січня 2021 року;
• від 21.07.20 р. № 821-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки і підвищення міжнародної конкурентоспроможності галузі відео- і кіновиробництва» (далі – Закон № 821). Закон набув чинності з 13.08.20 р.;
• від 04.11.20 р. № 962-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму і креативних індустрій» (далі – Закон № 962). Закон набув чинності з 23.12.20 р.;
• від 04.12.20 р. № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених в цілях запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072). Закон № 1072 набув чинності з 10.12.20 р.;
• від 17.12.20 р. № 1117-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідної для декларування окремих об’єктів оподаткування» (далі – Закон № 1117). Закон набув чинності з 01.01.21 р., при цьому частина його новацій діє з 1 січня 2021 року, а частина почне діяти з 1 січня 2022 року. А крім того, Закон відклав набуття чинності окремих норм ПК, уведених у дію протягом 2020 року Законами № 466 та № 786, до 1 січня 2021 і 2022 років. Це норми, які стосуються реєстрації нерезидентів, що провадять госпдіяльність в Україні через постійне представництво, купують нерухоме майно в Україні тощо, оподаткування постійних представництв нерезидента, а також доходів, отриманих нерезидентом з українських джерел.

Нижче розглянемо всі новації 2020 року.

Безплатна передача лікарських засобів, витратних матеріалів і виробів медпризначення

Законами № 532 та № 540 унесено доповнення до пп. 140.5.9 ПК, а також додано нові п. 51¹–51³ до підрозд. 4 розд. ХХ ПК. У результаті цих змін коригування, передбачене пп. 140.5.9 ПК, не застосовують:

• за певних умов – особи, уповноважені здійснювати закупівлі у сфері охорони здоров’я з 01.04.20 р.;
• усі платники, які у 2020 році перераховують засоби на закупівлю або передають лікарські засоби, витратні матеріали і вироби медпризначення згідно з переліком КМУ громадським об’єднанням, благодійним організаціям, особам, уповноваженим здійснювати закупівлі у сфері охорони здоров’я, закладам охорони здоров’я тощо (п. 51¹ підрозд. 4 розд. ХХ ПК). Перелік затверджено постановою КМУ від 09.12.20 р. № 1319 (далі – Перелік № 1319).

Крім того, заклади охорони здоров’я й особи, уповноважені здійснювати закупівлі у сфері охорони здоров’я у 2020 році, виключають із бази оподаткування доходи і витрати від операцій із безплатного отримання і витрачання коштів або медичних товарів згідно з Переліком № 1319 (п. 51², 51³ підрозд. 4 розд. ХХ ПК).

Новий розмір доходу для застосування податкових різниць і річного звітного періоду

З 23.05.20 р. змінено розмір прибуткового критерію для застосування різниць із розд. III ПК (нова редакція пп. 134.1.1 ПК). Так, платники, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку, за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 40 млн грн, можуть не коригувати бухгалтерський фінрезультат на різниці з розд. III ПК (крім різниці в сумі податкових збитків минулих років, а також коригувань, передбачених пп. 140.4.8 та 140.5.16 ПК), для визначення об’єкта обкладення податком на прибуток. Але тільки за умови, що такий платник прийняв відповідне рішення і повідомив про нього податковий орган у декларації за перший рік, у якому його дохід не перевищив розмір прибуткового критерію. Новий критерій (40 млн грн) починає застосовуватися зі звіту за 2020 рік. Крім того, з 01.01.21 р. міняється вартісний критерій річного доходу для застосування річного звітного періоду (зміни до п. 137.5 ПК). Цей критерій підвищується з 20 млн до 40 млн грн.

Особливий звітний період для сільгоспвиробників

Знову запроваджено особливий звітний період для сільгоспвиробників. Завдяки змінам, унесеним Законом № 466:

• з пп. 14.1.234 ПК, де міститься визначення сільгосппродукції, – виключено посилання на гл. 1 розд. XIV (у результаті це визначення стало загальним для всіх розділів ПК);
• з пп. 137.4.1 ПК – виключено посилання на ст. 209, що не існує.

Сільгоспвиробники знову отримали право застосовувати особливий звітний період із податку на прибуток (з 1 липня минулого звітного року по 30 червня поточного звітного року).

Уперше перейти на такий річний період із 1 липня 2020 року по 30 червня 2021 року змогли ті сільгосппідприємства, які подали декларацію за півріччя 2020 року (незалежно від обсягу доходу). Це випливає з листа ДПС від 04.06.20 р. № 8939/7/99-00-07-02-01-07 (далі – Лист № 8939), а також ІПК від 31.08.20 р. № 3632/ІПК/99-00-05-05-02-06.

Новий критерій для визнання ОЗ

Вартісний критерій для визнання активу об’єктом основних засобів (далі – ОЗ) у податковому обліку збільшений з 6 000 до 20 000 грн. Відповідні зміни внесені Законом № 466 до пп. 14.1.138 ПК.

Як застосовувати новий критерій для ОЗ – див. детально в «У ПК збільшено вартісний критерій для основних засобів: як вести облік податку на прибуток», «Збільшення вартісного критерію для ОЗ і база для нарахування ПДВ при їх продажу або ліквідації».

Застосовувати новий вартісний критерій потрібно для об’єктів, які вводяться в експлуатацію починаючи з 23.05.20 р. – дати набуття чинності Закону № 466. А об’єкти ОЗ, уведені в експлуатацію до цієї дати, продовжують залишатися в статусі ОЗ і при нижчій первісній вартості.

Податкова амортизація ОЗ, що тимчасово не використовуються

З 23.05.20 р. Закон № 466 оновив норму пп. 138.3.1 ПК. Податкова амортизація не повинна нараховуватися за ті періоди, коли об’єкти ОЗ не використовуються (не експлуатуються) у госпдіяльності платника у зв’язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням і консервацією. Таким чином, припинити нарахування податкової амортизації на такі об’єкти ОЗ потрібно було з 1 червня 2020 року. Це стосується також платників, які ведуть бухоблік згідно з МСФЗ.

Але з 08.08.20 р. в пп. 138.3.1 ПК знову були внесені зміни – уже Законом № 786. Згідно з новою редакцією цього підпункту податкова амортизація не нараховується за ті періоди, коли об’єкти ОЗ не використовуються (не експлуатуються) у госпдіяльності платника у зв’язку з їх консервацією.

При цьому ДПС пояснила платникам, що робити, коли із червня 2020 року амортизація не нараховувалася за період невикористання (експлуатації) ОЗ у госпдіяльності у зв’язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням. У цьому випадку для виконання оновлених вимог пп. 138.3.1 ПК нарахування амортизації можна відновити починаючи з вересня 2020 року (див. Інформаційний лист ДПС від 02.09.20 р. № 16).

Виробничий метод для цілей податкової амортизації

Закон № 466 з 23.05.20 р. виключив з пп. 138.3.1 ПК заборону на застосування виробничого методу амортизації. Застосовувати цей метод можна для об’єктів ОЗ, які:

• уводяться в експлуатацію з 23.05.20 р. (дати набуття чинності Закону № 466) – відразу при їх уведенні в експлуатацію;
• уже були в експлуатації та амортизувалися в податковому обліку іншим методом – з II–IV кварталу 2020 року (новий п. 52 підрозд. 4 розд. ХХ ПК). Зверніть увагу! З 1 січня 2021 року «старі» ОЗ уже не можна буде перевести на виробничий метод.

Про те, як почати застосовувати виробничий метод у податковому обліку, див. «Виробничий метод амортизації в податковому обліку: із чого розпочати».

Якщо виробничий метод у податковому обліку застосовувався не із самого початку експлуатації об’єкта ОЗ, потрібно мати на увазі один нюанс. А саме: при розрахунку ставки податкової амортизації виробничим методом як амортизовувану вартість потрібно прийняти податкову балансову вартість об’єкта на дату переходу на обчислення амортизації таким методом, а як початковий запланований обсяг продукції (робіт, послуг) – той плановий обсяг, який підприємству залишилося виробити з використанням цього об’єкта ОЗ з урахуванням уже фактично виробленого обсягу.

Прискорена податкова амортизація

Закон № 466 продовжив можливість застосування прискореної податкової амортизації ОЗ ще на 10 років. При цьому з 01.01.20 р. розширено перелік груп ОЗ, до яких – за дотримання певних умов – може бути застосована прискорена амортизація (п. 43¹ підрозд. 4 розд. ХХ). Це об’єкти ОЗ:

• групи 4 (машини та обладнання) та групи 5 (транспортні засоби) – мінімальний строк амортизації 2 роки;
• групи 3 (передавальні пристрої) та групи 9 (інші ОЗ) – мінімальний строк амортизації 5 років. Нагадаємо, що до групи 9 податківці включають поліпшення орендованих об’єктів ОЗ. І за загальними правилами мінімальний строк амортизації таких об’єктів у податковому обліку становить 12 років.

Крім того, тепер у ПК немає вимоги, щоб прискорена амортизація об’єктів ОЗ, які введені в експлуатацію з 1 січня 2020 року, велася тільки прямолінійним методом. Хоча, як випливає, наприклад, із листа ДПС від 14.12.20 р. № 22431/7/99-00-05-05-01-07, податківці, як і раніше, мають на увазі нарахування прискореної податкової амортизації ОЗ саме таким методом.

Детально про прискорену амортизацію див. у «Прискорена податкова амортизація: нові старі правила».

Акциз не мінусуємо!

Податок на прибуток, розрахований у декларації, з 23.05.20 р. не можна зменшувати на суму акцизного податку. Відповідна норма п. 15 підрозд. 4 розд. ХХ виключена з ПК Законом № 466.

Виплати нерезиденту

Зазнав серйозних змін облік податку на дохід нерезидента із джерелом його походження з України (Закони № 466 та № 786). Частина таких нових і змінених норм набула чинності з 23 травня і з 1 липня 2020 року. При цьому Закон № 786 з 08.08.20 р. ще раз зазначені норми підкоригував, а Закон № 1117 заднім числом повернув до кінця року їх редакцію, яка діяла станом на 22 травня 2020 року.

Нагадаємо, що в «Податок на українські доходи нерезидентів: що нового» ми розповіли про нововведення в оподаткуванні нерезидентів, унесені Законом № 466. Зокрема, про нове правило розрахунку податку на дохід нерезидента, у разі коли дохід виплачений у негрошовій формі або податок не був утриманий під час виплати доходу. Таке правило набуло чинності з 23.05.20 р. Проте Законом № 1117 початок його застосування заднім числом був перенесений на 1 січня 2021 року (п. 60⁸ підрозд. 10 розд. ХХ ПК). Цей момент слід узяти до уваги.

Уважаємо, що ті платники, які встигли в 2020 році заплатити податок за новими правилами, повинні відобразити фактично сплачені суми податку і розрахункового доходу в додатку ПН до декларації за 2020 рік. А потім почекати податкових роз’яснень із цього питання.

Можливо, контролюючий орган погодиться визнати частину перерахованої суми податку надмірно сплаченою. У такому разі можна буде подати уточнюючу декларацію, щоб зафіксувати таку переплату.

Також з 01.07.20 р. Законом № 466 перелік українських доходів нерезидентів у пп. 14.1.54 ПК був доповнений новими пп. «з» та «и». Це доходи від відчуження прав на видобуток і розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів, а також прибуток від відчуження за певних умов акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав в іноземних компаніях. При цьому доходи від відчуження прав на видобуток і розробку родовищ корисних копалин тощо потрапили до переліку оподатковуваних доходів з пп. 141.4.1 ПК (оновлений пп. «й») ще 23.05.20 р. А з 08.08.20 р. Законом № 786 був унесений новий пп. «і» до пп. 14.1.54 ПК: доходом з українських джерел почали вважати також прибуток нерезидентів від відчуження за певних умов акцій, корпоративних прав у статутному капіталі юрособи – резидента України.

Крім того, редакція пп. «е» пп. 141.4.1 ПК з 01.07.20 р. була оновлена Законом № 466, а потім з 08.08.20 р. відкоригована Законом № 786. Оподаткуванню почав підлягати прибуток нерезидентів від відчуження за певних умов акцій, корпоративних прав або інших аналогічних прав в іноземних компаніях та/або у статутному капіталі юрособи – резидента України.

Проте 1 січня 2021 року Законом № 1117 початок застосування оновлених норм пп. 14.1.54 та пп. «е» пп. 141.4.1 ПК заднім числом було перенесено на цю дату (п. 60², 60⁷ підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

У результаті для цілей оподаткування в 2020 році пп. 14.1.54 і пп. «е» пп. 141.4.1 ПК застосовуються практично в тій самій редакції, яка діяла станом на 22.05.20 р.

А які ж із новацій для нерезидентів почали діяти вже в 2020 році?

З 23.05.20 р. діють нові умови застосування «міжнародних пільг» щодо оподаткування (Законом № 466 п. 103.2 ПК доповнено новими абзацами, а п. 103.3 ПК викладено в новій редакції).

Так, ставки міжнародного договору на застосовуються, якщо головною метою здійснення госпоперації було безпосереднє або опосередковане отримання переваг, що надаються міжнародним договором у вигляді звільнення від оподаткування або застосування зниженої ставки податку. Тобто якщо операція не має ділової мети.

Водночас за певних умов можна застосувати норми міжнародного договору з країною бенефіціара у разі виплати доходу нерезиденту, який не є бенефіціарним отримувачем доходу, а перераховує отриманий дохід нерезиденту-бенефіціару (п. 103.2 ПК). Крім того, доводити бенефіціарність нерезидента для цілей застосування зниженої ставки податку потрібно буде лише в тому випадку, якщо така умова передбачена не тільки ПК, але й відповідним міжнародним договором (п. 103.3 ПК).

З 23.05.20 р. Закон № 466 відновив також редакцію пп. 141.4.10 ПК. Згідно з новими правилами не підлягають оподаткуванню доходи, отримані нерезидентами у вигляді:

• процентів або доходу (дисконту) чи прибутку від продажу або іншого відчуження державних цінних паперів (далі – ЦП) або облігацій місцевих позик, або боргових ЦП, виконання зобов’язань за якими забезпечене державними або місцевими гарантіями (крім прибутку нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях) з переліку, затвердженого постановою КМУ від 27.12.17 р. № 1045, від продажу або іншого відчуження таких ЦП та облігацій);
• інших доходів за державними ЦП, які виплачуються Мінфіном та/або Агентством з управління держборгом України;
• процентів за позики (кредити або зовнішні запозичення), отримані державою, або бюджетом АР Крим, або міським бюджетом, які відображаються в держбюджеті чи місцевих бюджетах або віднесені до витрат НБУ;
• процентів за кредити (позики), отримані суб’єктами господарювання, виконання яких забезпечене державними або місцевими гарантіями.

З 13.08.20 р. не є оподатковуваними доходами нерезидента субсидії для повернення частини кваліфікованих витрат, передбачених Законом від 23.03.17 р. № 1977-VIII «Про державну підтримку кінематографії в Україні» (доповнення внесене до пп. 141.4.1 ПК Законом № 821).

Інші зміни, унесені до «дохідно-нерезидентських» норм ПК Законами № 466 та № 786, застосовуватимуться з 1 січня 2021 року.

Постійні представництва

Законом № 466 були внесені значні зміни до визначення терміна «постійне представництво» (пп. 14.1.193 ПК), до порядку взяття на облік в органах ДПС (п. 64.5 ПК), а також до правил визначення об’єкта оподаткування (пп. 141.4.7 ПК). Зокрема, оновлена редакція пп. 141.4.7 ПК з 23.05.20 р. не передбачала для ППН визначення прибутку на підставі складеного нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності або шляхом спеціального розрахунку (з коефіцієнтом 0,7), як це було раніше. Для ППН почали застосовуватися загальні правила оподаткування прибутку, але з огляду на положення ст. 39 ПК. У зв’язку з такими змінами ДПС у Листі № 8939 рекомендувала всім ППН подати за півріччя 2020 року не Розрахунки податку на прибуток за формами, затвердженими наказом Мінфіну від 13.06.16 р. № 544, а звичайну декларацію з податку на прибуток. Об’єкт оподаткування в такій декларації слід було визначати з огляду на правила зі ст. 39 ПК. Ті ППН, які звітували за три квартали 2020 року, також повинні були відзвітувати за допомогою такої декларації.

Проте Закон № 1117, що набув чинності, «відіграв» усі ці зміни назад (п. 60³–60⁶ підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

Згідно із Законом № 1117 норми, що стосуються ППН, у 2020 році діють без огляду на зміни, унесені Законом № 466. А новації застосовуються до звітних податкових періодів тільки починаючи з 1 січня 2021 року.

Нові податкові різниці

Законом № 466 до ПК додано нові коригування на різниці, які потрібно було врахувати вже при складанні декларації за півріччя 2020 року.

Штрафи від контролюючих органів і реалізація особливим нерезидентам

Фінрезультат звітних періодів 2020 року (крім I кварталу) потрібно додатково збільшувати на суму відшкодування збитків, компенсації неотриманого доходу (упущеної вигоди), нарахованих згідно із цивільним законодавством та умовами цивільно-правових договорів (далі – ЦПД), а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства (оновлений пп. 140.5.11 ПК). Докладніше про це коригування див. у «Суми фінансових санкцій від контролюючих органів: виключаємо з податкових витрат!».

А за підсумками звітного року фінрезультат потрібно збільшити на 30 % вартості товарів (робіт, послуг), реалізованих у ході неконтрольованих операцій нерезидентам із Переліків, затверджених постановами КМУ від 04.07.17 р. № 480 і від 27.12.17 р. № 1045 (пп. 140.5.5¹ ПК). Коригування можна не застосовувати, якщо операція не є контрольованою, а суму доходів платник підтверджує виходячи із цін, визначених за принципом «витягнутої руки» згідно з процедурою, установленою ст. 39 ПК, але без подання звіту. При цьому, якщо ціна реалізації товарів (робіт, послуг) виявиться нижчою за «трансфертну» ціну, то фінрезультат потрібно збільшити на різницю між «трансфертною» ціною і ціною реалізації.

Завважимо, що коригування згідно з пп. 140.5.5¹ ПК застосовується тільки для операцій, здійснених починаючи з 23.05.20 р.

Збитки, отримані при реорганізації

Фінансовий результат звітного періоду можна тепер зменшити на суму податкових збитків, отриманих у результаті реорганізації платника податків (новий пп. 140.4.5 ПК, застосовується з 23.05.20 р. за дотримання певних умов). Докладніше про це коригування див. у «Реорганізація підприємства: як передати правонаступникові податкові збитки».

Ділова мета

Фінрезультат потрібно збільшити на суму витрат, здійснених платником при проведенні операцій із нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети (новий пп. 140.5.15 ПК, запроваджений Законом № 466 з 23.05.20 р.). При цьому якщо платник застосує коригування згідно з пп. 140.5.15 ПК, то інші аналогічні по суті коригування (наприклад, з пп. 140.5.10 ПК) він може не застосовувати.

Визначення ділової мети наведено в оновленому пп. 14.1.231 ПК. Завважимо, що Законом № 786 це визначення з 08.08.20 р. було підкориговане, унаслідок чого його тлумачення стало лояльнішим для платників.

Докладніше про коригування, пов’язане з «неділовою» метою операції, див. у «Операції з нерезидентами: не забудьте про нові різниці за податком на прибуток!».

Життя нового коригування з пп. 140.5.15 ПК виявилося недовгим. З 1 січня 2021 року Закон № 1117 виключив цю норму з ПК. При цьому концепція «ділової мети» повернеться до ПК з 01.01.22 р. і застосовуватиметься в цілях оподаткування прибутку до операцій з «особливими» нерезидентами.

Дивіденди від нерезидента і збитки від інвестицій

З 23.05.20 р. згідно з новою редакцією пп. 140.4.3 ПК, сформульованою Законом № 466, платник зменшує фінрезультат звітного періоду на суму нарахованих доходів:

• від участі в капіталі нерезидента. У бухобліку такий дохід відображається записом (Дт 141 «Інвестиції пов’язаним сторонам за методом участі в капіталі» – Кт 72 «Дохід від участі в капіталі»);
• у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті платникові таким нерезидентом (запис в бухобліку: Дт 373 «Розрахунки по нарахованих доходах» – Кт 731 «Дивіденди отримані»).

Але таке зменшення можна провести, тільки якщо дотримуються дві умови:

• нерезидент-емітент не включений до переліку низькоподаткових юрисдикцій (Перелік № 1045), за винятком держав (територій), з якими діють міжнародні договори України про уникнення подвійного оподаткування;
• частка участі платника у статутному капіталі (далі – СК) нерезидента становить не менше 10 % протягом календарного року. Завважимо, що за усними роз’ясненнями фахівців ДПС тут мається на увазі звітний період календарного року, у якому нараховуються дивіденди.

Докладніше про застосування цього коригування див. у «Операції з нерезидентами: не забудьте про нові різниці за податком на прибуток!».

Отримання плати за «старі» відвантаження колишніми єдинниками

З 23.05.20 р. колишня норма пп. 140.5.12 ПК перекочувала до п. 41 підрозд. 4 розд. ХХ ПК.

Нагадаємо, згідно із цією нормою платники податку на прибуток (за винятком колишніх єдинників четвертої групи) повинні збільшити фінрезультат звітного періоду на суму доходу, отриманого як плата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

У результаті такого переміщення норми збільшувати фінрезультат на суму отриманої оплати повинні не тільки ті платники, які зобов’язані застосовувати коригування на різниці з розд. III ПК, але й усі інші платники.

Докладніше див. у «Товар відвантажив на спрощенці, а гроші отримав на загальній системі: нові правила оподаткування погашеної грошової заборгованості».

Компенсація ЄСВ і списання податкового боргу

З 10 грудня 2020 року – завдяки змінам, унесеним до ПК Законом № 1072, – платники додатково отримали ще одне коригування фінрезультату згідно з новим п. 54 підрозд. 4 розд. ХХ ПК. Так, фінансовий результат звітного періоду можна буде зменшити:

• на суму одноразової компенсації витрат на сплату ЄСВ за найманих осіб, яка отримана платником у звітному періоді згідно із Законом від 04.12.20 р. № 1071-IX і включена до складу доходів за правилами бухобліку;
• на суми штрафних санкцій і пені, а також податкового боргу, що виник станом на 01.11.20 р., які списані податковим органом платникові у звітному періоді відповідно до нових п. 2³ та 2⁴ підрозд. 10 розд. ХХ ПК і включені до складу доходів такого звітного періоду за правилами бухобліку.

Нові різниці, додані Законом № 1072, застосовуються всіма платниками податку на прибуток, у тому числі і тими, чий дохід за 2020 рік не досяг 40 млн грн.

Адже ці норми містяться не в розд. III ПК, а в підрозд. 4 розд. ХХ ПК – загальному для всіх платників податку на прибуток (див. Інформаційний лист ДПС від 10.12.20 р. № 17 (далі – Інформаційний лист № 17, розміщений на сайті ДС за адресою https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/444724.html).

Бюджетні гранти

З 23.12.20 р. у ПК з’явилося поняття «бюджетний грант» (пп. 14.1.277¹ доданий Законом № 962). Це цільова допомога у вигляді грошових сум або майна, які надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проєкту або програми у сферах культури, туризму і в секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах у порядку, установленому законом. Перелік постачальників бюджетних грантів визначає КМУ.

Тепер фінрезультат звітного періоду:

• зменшують – на суму бюджетних грантів, яка отримана платником і включена до складу доходів звітного періоду за правилами бухобліку (новий пп. 140.4.8 ПК);
• збільшують – на суму витрат, пов’язаних із виконанням умов договору про надання бюджетного гранту, яка мала місце в поточному звітному періоді за рахунок таких грантів (але не більше від суми таких грантів) і включена до складу витрат поточного звітного періоду за правилами бухобліку (новий пп. 140.5.16 ПК).

Зазначені коригування містяться в розд. III ПК, але застосовувати їх зобов’язані всі платники податку на прибуток у тому самому порядку, що й коригування на суму податкових збитків минулих років. Відповідні доповнення внесено до пп. 134.1.1 ПК.

Трансфертне ціноутворення

Законом № 466 з 23.05.20 р.:

• оновлено критерії пов’язаності осіб;
• запроваджено трирівневу документацію трансфертного ціноутворення (далі – ТЦУ) для міжнародних груп компаній (далі – МГК). Звітність складається з документації з ТЦУ, глобальної документації з ТЦУ (майстер-файла) і звіту за країнами МГК. Згідно з п. 53 підрозд. 10 розд. XX ПК норми щодо подання платниками податків повідомлення про участь у МГК уперше застосовуються в 2021 році за 2020 рік. Інша звітність складається за звітні роки починаючи з 2021-го;
• розширено вимоги до документації з ТЦУ;
• урегульовано операції із сировинними товарами;
• змінено положення про штрафних санкцій із ТЦУ.

Крім того, після набуття чинності Закону № 466 з пп. 39.3.2.1 ПК зникла пріоритетність першого методу ТЦУ – методу порівняльної неконтрольованої ціни. Проте завважимо, що Закон № 1117 з 01.01.21 р. виклав зазначений підпункт у новій редакції. Згідно із цією редакцією застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни знову в пріоритеті.

Подання фінзвітності, що підлягає оприлюдненню

Оновленим п. 46.2 ПК (Закон № 466) передбачено подання податковому органу у строк до 10 червня поточного року разом з аудиторським звітом фінансової звітності за минулий рік, яка підлягає оприлюдненню.

Спочатку передбачалося, що платники вперше подадуть у встановлені строки фінзвітність з аудиторським висновком за 2019 рік. Проте зазначені зміни до п. 46.2 ПК набули чинності 23.05.20 р., коли граничний строк подання декларації та фінзвітності за 2019 рік вже минув. Тому вперше ця норма п. 46.2 ПК застосовуватиметься в 2021 році за підсумками 2020 року (див. наприклад, ІПК ДПС від 09.06.20 р. № 2356/6/99-00-05-05-02-06/ІПК).

Висновки

Перш ніж приступити до складання декларації за 2020 рік рекомендуємо ознайомитися зі змінами у «прибутковому» обліку, які діяли в 2020 році. Про всі зміни ми розповіли у статті.

Джерело: "Баланс" № 7-8, який виходить з друку 15.02.21 р.