Акценти цієї статті:

• що треба зробити перед заповненням КОРО на РРО після відключення світла;
• які розділи КОРО на РРО заповнюються в цьому випадку.

Загальні правила роботи з КОРО на РРО

Якщо у приміщенні, де стоїть РРО, пропало світло, то суб'єкт господарювання (далі – СГ) може працювати без РРО не більше 7 робочих днів (ст. 5 Закону від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», далі – Закон № 265). Аналогічна норма міститься і в п. 2 розд. ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, які використовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.16 р. № 547, далі – Наказ № 547, Порядок № 547/1).

На замітку! Ні Законом № 265, ні Порядком № 547/1 не передбачено фіксувати факт відключення електроенергії та повідомляти про це органи ДПС. Аналогічний висновок наведений в Індивідуальній податковій консультації ГУ ДФС у Запорізькій області від 01.08.19 р. № 3606/ІПК/08-01-14-08-17.

Далі СГ може проводити розрахунки за допомогою розрахункових книжок, які зареєстровані в податковій. А облік розрахункових квитанцій треба вести в КОРО, зареєстрованій на РРО (п. 6 гл. 4 розд. ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого Наказом № 547, далі – Порядок № 547/2).

Для довідки. СГ має право не реєструвати і не зберігати КОРО і розрахункові книжки на РРО. Але тоді розрахункові операції не проводяться до моменту включення електроенергії.

Який варіант дій вибрати (не працювати без світла або застосувати РК), СГ закріплює в розпорядчому документі (наприклад, у наказі) і в заяві на реєстрацію РРО. Якщо вибрано варіант «не працювати без РРО», тоді в реєстраційному посвідченні на РРО буде зазначено: «Книга ОРО на цей РРО не реєструвалася. У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії розрахункові операції не здійснюються».

Заповнюємо в КОРО дані про розрахункові книжки

Дані про розрахункові квитанції, що використовуються для розрахунків з покупцями після відключення електроенергії, фіксуються в розд. 2 «Облік розрахункових квитанцій» КОРО (п. 9 гл. 4 розд. ІІ Порядку № 547/2).

Після відключення електроенергії в розд. 2 КОРО:

• у графах 1 та 2 відповідно зазначають номери фіскальних чеків за контрольною стрічкою (на початок робочого дня і перед відключенням електроенергії). Хочемо попередити, що в назві цих граф згадується фіскальний звітний чек (Z-звіт). Але виконати цю вимогу на практиці неможливо. Причина – СГ не зобов'язаний протягом дня виконувати Z-звіти. Тому рекомендуємо в цих графах зазначати саме номери фіскальних чеків;
• у графі 3 – номер розрахункової книжки, яка використовується на час відключення РРО;
• у графах 4 та 5 відповідно – початок використання розрахункових квитанцій (дата і час, серія і номер першої розрахункової квитанції).

Після відновлення роботи РРО до початку реєстрації розрахункових операцій заповнюються графи 6–8 розд. 2 КОРО.

Як заповнити розд. 2 КОРО, якщо подачу електроенергії не відновили в день відключення?

У такій ситуації за дні, коли РРО не працював, може бути використана одна розрахункова книжка або декілька. Тоді за кожний робочий день у розд. 2 КОРО робляться окремі записи. При цьому графи 1 та 2 заповнюються тільки в перший, а графи 8 – тільки в останній день одного циклу використання розрахункової книжки (п. 10 гл. 4 розд. ІІ Порядку № 547/2).

Заповнюємо дані про суми готівки

Дані про суми готівки, що надійшли в касу і видані з каси, наводяться в розд. 1 «Облік руху готівки і суми розрахунків» КОРО. Записи роблять щодня. При цьому у графах:

• 1 – ставиться дата запису;
• 2 – номер розрахункової книжки (номер фіскального чека);
• 3 – загальна сума готівки, унесена на місце проведення розрахунків за допомогою операції «Службове внесення». Не забудьте, що суму, яка знаходилася на місці проведення розрахунків на момент відключення електроенергії, слід внести на місце проведення розрахунків (для цього оформляється розрахункова квитанція, у корінці якої зазначають «Службове внесення») (п. 7 гл. 2 розд. ІІІ Порядку № 547/2);
• 4 – загальна сума готівки, яка вилучена з місця проведення розрахунків за допомогою операції «Службова видача». Для цього оформляється розрахункова квитанція, у корінці якої зазначають «Службова видача») (п. 7 гл. 2 розд. ІІІ Порядку № 547/2);
• 5 – загальна сума проведених розрахунків (включаючи, наприклад, розрахунки за допомогою платіжних карток);
• 6 – обсяг проведених розрахунків, що обкладаються ПДВ. Якщо підприємство реалізує товари за однією з двох ставок ПДВ (7 % або 20 %), то в цій графі зазначають суму розрахункових операцій або за ставкою 20 %, або за ставкою 7 %. Якщо підприємство застосовує дві ставки ПДВ (20 % та 7 %), тоді можна ввести додаткову графу для відображення суми розрахунків за кожною ставкою;
• 7 – суми розрахунків за товари, які обкладаються акцизним податком або іншими податками;
• 8 – сума ПДВ (так само можна ввести додаткову графу для окремого обліку суми ПДВ за ставкою 20 % та 7 %);
• 9 – сума акцизного податку (іншого податку);
• 10 – сума розрахунків при поверненні товарів.

Важливий нюанс! При заповненні розділу 1 КОРО слід брати до уваги, що (п. 10 гл. 4 розд. ІІ Порядку № 547/2): у графах 3–10 – зазначають дані за перший день про відповідні суми за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту відключення електроенергії; у записі про дані фіскального звітного чека, роздрукованого відразу після відновлення роботи РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскальному чеку.

Приклад

У магазині 17 листопада 2019 року до моменту відключення електроенергії була внесена розмінна монета на суму 300 грн (виконана операція «Службове внесення»).

Після відключення електроенергії цього дня:

• оформлено розрахункову квитанцію «Службове внесення» на 300 грн, які знаходилися у скриньці РРО;
• отримано виручку в сумі 823 грн (у т. ч. ПДВ 20 % – 130,64 грн, акцизний податок – 39,19 грн);
• проведено інкасацію виручки в сумі 823 грн (оформлено розрахункову квитанцію «Службова видача»).

18 листопада 2019 року:

• на початку робочого дня (світла немає) проведено операцію «Службове внесення» на суму 300 грн (оформлено розрахункову квитанцію);
• розрахункові операції до моменту включення світла не проводилися;
• після включення електроенергії всі операції, які проводилися із застосуванням розрахункових квитанцій, проведено через РРО;
• сформовано Z-звіт.

Наведемо фрагмент* заповнення КОРО на РРО для цієї ситуації.

Висновки

У разі відключення електроенергії СГ може проводити розрахунки із застосуванням розрахункових квитанцій та КОРО на РРО. При цьому заповнюються розділи 1 та 2 КОРО. У розд. 2 обов’язково зазначаються дата і час початку та закінчення використання розрахункових квитанцій.

* фрагмент див. у повній консультації "Баланс" № 91-92, який вийшов з друку 25.11.19 р.

⤷ ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ ⤶