Насамперед зазначимо, що на даний момент програмним забезпеченням ДФС запропоновано сім причин коригування. Про ці варіанти платники ПДВ спочатку дізналися із квитанцій, а потім вони з'явилися і в програмах (наприклад, у М.Е.Doc, версія 10.01.221). Наведемо ці причини:

• «зміна кількості»;
• «зміна ціни»;
• «зміна номенклатури»;
• «повернення товару або авансових платежів»;
• «зменшення обсягу при нульовій кількості»;
• «зменшення кількості при нульовому обсягу»;
• «усунення неоднозначностей».

Тепер розглянемо деякі особливості заповнення розрахунку коригування (далі – РК) при зазначенні тієї або іншої причини. При цьому будемо керуватися вищенаведеним роз'ясненням ДФС для окремих випадків, а також практичним досвідом, оскільки на даний момент будь-які офіційні роз'яснення ДФС щодо порядку заповнення РК – відсутні.

1. «Зміна кількості». РК із такою причиною коригування складається, якщо після оформлення та реєстрації в ЄРПН податкової накладної (далі – ПН) відбувається зміна кількості товарів (послуг).

На кожний коригований рядок ПН (якщо їх декілька) у такому РК заповнюються два рядки:

• у першому рядку – по графі 7 зі знаком «–» треба зняти кількість, зазначену в ПН (повністю зняти! Навіть якщо кількість товару змінилася частково);
• у другому рядку – по графі 7 зі знаком «+» указати правильну кількість товару (послуги).

Зверніть увагу: у графі 1 РК у першому рядку вказується номер рядка в ПН, яка коригується, а в другому рядку – новий порядковий номер, якого не було в ПН. Графи 9 і 10 РК не заповнюються (у т. ч. не вказуються й нулі). В обох рядках по графі 2 вказується однакова причина коригування – «Зміна кількості».

2. «Зміна ціни». РК із такою причиною коригування складається, якщо після оформлення та реєстрації ПН в ЄРПН відбувається зміна ціни товарів (послуг).

Це коригування також оформляється двома рядками за кожною позицією, тобто:

• у першому рядку – по графі 9 зі знаком «–» треба вказати ціну, яка була в ПН (повністю! навіть якщо відбувається зміна ціни не всієї партії товару);
• у другому рядку – по графі 9 зі знаком «+» вказується правильна ціна.

У графі 1 РК у першому рядку вказується (так само, як і в попередньому варіанті) номер рядка ПН, яка коригується, а в другому рядку – порядковий номер рядка, якого не було в ПН. Увага! Графи 7 і 8 РК не заповнюються (у тому числі не вказуються й нулі). У графі 2 усіх рядків вказується однакова причина коригування: «Зміна ціни».

3. «Зміна номенклатури». Такий РК складається, якщо після оформлення та реєстрації ПН в ЄРПН відбувається зміна номенклатури товару.

Порядок оформлення РК у даному випадку такий самий, як і у випадку зміни кількості. Заповнюються два рядки:

• в одному – зі знаком «–» у графі 7 знімається кількість (повністю!) товарів (послуг) неправильної номенклатури;
• у другому (із новим порядковим номером!) – зі знаком «+» по графі 7 вказується потрібна кількість товарів (послуг) із правильною номенклатурою.

Якщо відбувається заміна одного товару, наприклад, на два, тоді в РК буде три рядки: один на зняття і два на додавання (із новими порядковими номерами!). При цьому у всіх рядках РК указується однакова причина коригування: «Зміна номенклатури».

4. «Повернення товару або авансових платежів». Такий РК складається, якщо після оформлення та реєстрації ПН в ЄРПН відбувається повернення товару або передоплати.

Здавалося б, це коригування повинне виконуватися одним рядком, коли відбувається повне повернення товару або суми передоплати (зі знаком «–» по гр. 7). Але якщо РК з одним рядком не зареєструють (у квитанції буде помилка через відсутність другого рядка), тоді рекомендуємо додати другий рядок (із новим порядковим номером!), у якому в графі 7 указати 0.

Зазначимо, що зараз на практиці із причиною коригування «Повернення товару або авансових платежів» можна «обнулити» помилково виписану ПН.

5. «Зменшення обсягу при нульовій кількості». Роз'яснень, у якому випадку слід указувати таку причину коригування, від ДФС поки що немає. Ми можемо припустити, що з такою причиною коригування може складатися РК до раніше оформлених і зареєстрованих зведених ПН із типами причин 04, 08, 09, 10, 13 (тобто складених згідно з п. 184.7, 198.5, 199.1 Податкового кодексу), а також до підсумкових ПН. Нагадаємо, що ці ПН мають особливий порядок заповнення: у зведеній ПН, складеній згідно з п. 184.7, 198.5, 199.1 ПК, не заповнюються графи 3.1, 3.2, 3.3, 5–9, 11 (пп. 9 п. 16 Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307). Таким чином, при оформленні РК до таких ПН відбувається коригування обсягів постачання (знак «–» по гр. 13). У підсумковій ПН не заповнюються графи 4, 5, 6, 7 (ЗІР, категорія 101.16), тому в РК відбувається коригування обсягів постачання по графі 13.

Правда, зазначимо, що коригування обсягу може мати не тільки від’ємне значення. Обсяг також може бути збільшений (наприклад, за підсумками перерахунку ПДВ). Тому незрозуміло, яку причину коригування можна вказати в цьому випадку.

6. «Зменшення кількості при нульовому обсягу». Які саме РК можна оформити з такою причиною коригування, поки що незрозуміло. Можливо, ДФС роз'яснить це найближчим часом. Можемо припустити (як варіант), що це може бути РК до ПН, яка була оформлена при безплатній передачі товарів (послуг) платнику ПДВ.

7. «Усунення неоднозначностей». Принцип зазначення цієї причини в РК також поки що не ясний.

Виходячи із практичного досвіду можна сказати, що із зазначенням цієї причини можна скоригувати помилки в реквізитах ПН (наприклад, відсутність відмітки в гр. 3.2). Причому в РК також слід заповнювати два рядки (зі знаком «–» по гр. 7 у рядку з неправильними даними та зі знаком «+» по графі 7 у рядку із правильними даними).