Підприємець хоче прийняти працівника за сумісництвом, але з умовою, щоб той працював тільки по суботах. Чи може підприємець укласти із сумісником трудовий договір на таких умовах?

Так, може. Трудове законодавство це дозволяє.

Ось аргументи, які підтвердять правомірність такого рішення.

По-перше, працівник має право укласти трудовий договір з одним або з кількома роботодавцями, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін (ч. 2 ст. 21 КЗпП). При цьому одне місце роботи для нього буде основним, а на інших він працюватиме за сумісництвом. Таким чином, сумісництво – це виконання на умовах трудового договору іншої роботи у вільний від основної роботи час (п. 1 Положення, затвердженого наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінфіну від 28.06.93 р. № 43). 

По-друге, трудовий договір – це угода між працівником і роботодавцем (підприємством або підприємцем), за якою працівник зобов'язується виконувати певну роботу з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату (ч. 1 ст. 21 КЗпП).

Тут теж не буде порушень, оскільки:

• КЗпП дозволяє встановити працівникові (будь-якому, не тільки сумісникові) неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Це можна зробити як у момент приймання на роботу, так і надалі. Оплата праці у цьому випадку проводиться пропорційно до відпрацьованого часу (ст. 56 КЗпП);
• заробітна плата виплачується працівникам-сумісникам за фактично виконану роботу (ч. 1 ст. 1021 КЗпП). 

Таким чином, підприємець може прийняти на роботу сумісника і за угодою сторін установити йому індивідуальний графік роботи – з одним робочим днем на тиждень (у суботу). І такий режим роботи обов'язково необхідно відобразити документально:

• у наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу;
• у трудовому договорі, укладеному за формою, затвердженою наказом Мінсоцполітики від 08.06.01 р. № 260.

Джерело: "Баланс" № 12-13, який вийшов з друку 12.02.18 р.