Працівник виявив у своїй трудовій книжці помилку в записі, зробленому на попередньому місці роботи, і просить нинішнього роботодавця внести виправлення до неправильного запису. Чи має право нинішній роботодавець вносити такі виправлення? Як діяти працівникові у цьому випадку?

Ні, нинішній роботодавець не має права виправляти помилкові записи в трудовій книжці працівника, унесені колишнім роботодавцем. 

Пояснимо докладніше. Порядок ведення трудових книжок установлено Інструкцією, затвердженою наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. № 58 (далі – Інструкція № 58). Зокрема, Інструкція № 58 передбачає, що:

• у разі виявлення неправильного або неточного запису у відомостях про роботу, переведення, нагородження і заохочення виправлення виконується роботодавцем, який зробив неправильний або неточний запис (п. 2.6);
• якщо підприємство, що зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, тоді виправлення може внести його правонаступник і засвідчити печаткою, а в разі відсутності правонаступника – вища організація, якій підпорядковувалося ліквідоване підприємство, а в разі відсутності такої – обласний державний архів або державний архів у м. Києві (п. 2.8).

Як бачите, в Інструкції № 58 нинішній роботодавець не названий серед осіб, які мають право виправляти записи в трудовій книжці працівника, зроблені за колишнім місцем роботи.

Отже, для внесення виправлень працівникові необхідно звернутися до колишнього роботодавця (або його правонаступника, вищої організації, до держархіву – залежно від конкретної ситуації).

Питання це важливе. Адже від правильності записів у трудовій книжці залежить, наприклад, право працівника на пенсію. Припустимо, чоловік пропрацював певний період на роботі, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (право на таку пенсію передбачене ст. 13 Закону від 05.11.91 р. № 1788-XII). Проте в трудовій книжці в записі про найменування його посади була допущена неточність. У результаті найменування посади в трудовій книжці не відповідає найменуванню посади, зазначеному в Списку виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджному постановою КМУ від 24.06.16 р. № 461.

Звичайно, на практиці нерідко буває, що підприємство ліквідується, але документи, що стосуються найманих працівників, до архіву не передає. А якщо у держархіві відсутні ці документи, тоді що робити працівникові, куди йти далі?

У такій ситуації працівник може звернутися до суду із заявою про встановлення того факту, що він працював на конкретній посаді певний період часу. Така можливість передбачена ч. 2 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу (далі – ЦПК). Звертатися треба до суду за місцем проживання (ч. 1 ст. 316 ЦПК).

Джерело: "Баланс" № 12-13, який вийшов з друку 12.02.18 р.