Працівник досяг пенсійного віку і просить його звільнити за власним бажанням, у зв'язку з виходом на пенсію. Чи повинен працівник-пенсіонер у такому разі відпрацьовувати два тижні перш ніж його звільнять? Як правильно оформити кадрові документи в такому разі?

Звільнення пенсіонера за власним бажанням: порядок дій

Працівник має право звільнитися за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП. У цьому випадку мають значення причина (поважна або неповажна), за якою він вирішив звільнитися. Саме від причини залежить строк подання заяви працівником.

Згідно з переліком поважних причин, наведеним у ч. 1 ст. 38 КЗпП, вихід на пенсію є поважною причиною для звільнення. Отже, працівника необхідно звільнити у строк, зазначений ним у заяві.

Розглянемо процедуру звільнення такого працівника покроково.

Крок 1. Працівник подає заяву про звільнення, у якій зазначає причину звільнення без відробітку (див. зразок 1).

Крок 2. Роботодавець на підставі заяви працівника видає наказ (розпорядження) про звільнення. Такий наказ може бути складений за типовою формою № П-4, затвердженою наказом Держкомстату від 05.12.08 р. № 489, або в довільній формі (див. зразок 2).

Працівник, який звільняється, повинен бути ознайомлений із цим наказом під підпис.

До наказу довільної форми необхідно включити такі реквізити:

• найменування підприємства;
• назву виду документа (у нашому випадку – наказ);
• реєстраційний індекс (номер). Зазначається порядковий номер, який може бути доповнений індексом справи за номенклатурою справ (наприклад, «Наказ № 73-К», де «К» означає, що це кадровий наказ);
• дату складання;
• заголовок документа. З нього має бути зрозуміло, про що наказ (наприклад, «Про звільнення»);
• текст наказу. У наказі наводиться повне формулювання підстави для звільнення з посиланням на пункт і статтю КЗпП;
• підписи сторін.

Крок 3. Бухгалтерія в день звільнення працівника виплачує йому всі належні суми: зарплату за відпрацьований час, компенсацію за невикористану відпустку.

За бажання працівник може взяти в бухгалтерії довідку про зарплату (ст. 49 КЗпП).

А саме:

• до роботодавця можуть застосувати фінансову відповідальність у вигляді штрафу згідно зі ст. 265 КЗпП. На нашу думку, несвоєчасний розрахунок із працівником при звільненні може бути розцінений як інше порушення трудового законодавства згідно з абзацом восьмим ч. 2 ст. 265 КЗпП. У цьому випадку розмір штрафу становить 1 МЗП (4 173 грн). Фінансові санкції накладає орган Держпраці за результатами перевірок;
• посадових осіб підприємства або роботодавців-підприємців можуть притягти до адміністративної відповідальності за ст. 41 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі від 30 до 100 НМДГ (від 510 до 1 700 грн). Органи Держпраці складають протоколи про адміністративні правопорушення, а постанову про накладення штрафу виносить суд (ст. 255 КУпАП).

Крок 4. Кадрова служба на підставі наказу про звільнення вносить запис до трудової книжки працівника (див. зразок 3) і віддає йому трудову книжку.

При отриманні трудової книжки на руки працівник розписується в особистій картці та книзі обліку трудових книжок.

Крім того, на вимогу працівника йому слід видати довідку про роботу на підприємстві із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи (ст. 49 КЗпП).

Джерело: "Баланс" № 87-88, який вийшов з друку 11.11.19 р.

⤷ ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ ⤶