Ваше улюблене видання Читайте on-line

Баланс группа компаній

Бухгалтерія - це любов!

(056) 370-44-25
Замовити дзвінок

Як оформити зміну юридичної адреси постачальника, що відбулася під час проведення закупівлі?

8 квітня 2021 р.

Договір закупівлі

Відбулися відкриті торги, замовник підписав договір і поніс до Казначейства на реєстрацію. Постачальник змінив юридичну адресу на майданчику, тому виникли розбіжності в розділі «Адреса» у договорі та звіті про результати проведених процедур. Адже у звіті відображається адреса, зафіксована на момент подання тендерної пропозиції. Постачальник надав замовнику лист із майданчика, що підтверджує зміну адреси. Чи потрібно складати протокол про зміну адреси постачальника, якщо додаткова угода про зміну реквізитів була укладена в день підписання основного договору?

Договір про закупівлю – це господарський договір, що укладається між замовником та учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Відповідно до ч. 4 та 5 ст. 41 Закону від 25.12.15 р. № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у т. ч. ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника в разі застосування переговорної процедури. Виняток: випадки визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону № 922.

У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, установлених ч. 5 ст. 41 Закону № 922, замовник обов’язково оприлюднює повідомлення про внесення таких змін до договору.

Отже, якщо зміни до договору про закупівлю вносяться в частині основних, а не істотних умов, та з підстав інших, ніж визначено ч. 5 ст. 41 Закону № 922, оприлюднювати повідомлення про внесення змін не треба.

Водночас указане повідомлення може містити іншу інформацію (ч. 8 ст. 41 Закону № 922). У разі внесення змін до договору електронною системою закупівель буде запропоновано обрати підставу для зміни умов договору з переліку, наведеного у ч. 5 ст. 41 Закону № 922.

Держказначейство здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов’язань, бюджетних фінансових зобов’язань розпорядників і одержувачів бюджетних коштів відповідно до Бюджетного кодексу та з урахуванням вимог Закону від 29.06.04 р. № 1906-IV «Про міжнародні договори України», законодавства у сфері закупівель, інших актів законодавства України, що не суперечать бюджетному законодавству, а також згідно з Порядком реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженим наказом Мінфіну від 02.03.12 р. № 309 (далі – Порядок № 309).

Відповідно до повноважень, визначених ч. 2 ст. 7 Закону № 922, Держказначейство до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення процедури закупівлі, що підтверджують її проведення та за результатами якої укладено договір про закупівлю.

Наявність цих документів перевіряється шляхом перегляду документів, розміщених в електронній системі закупівель.

Держказначейство може не допускати здійснення платежів із рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов’язанням за договором про закупівлю виключно в разі:

  • відсутності або невідповідності необхідних документів установленим законодавством вимогам;
  • скасування процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;
  • набрання законної сили рішенням суду про визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсною та/або договору про закупівлю нікчемним;
  • оскарження відповідно до ст. 18 Закону № 922 на період призупинення процедури закупівлі;
  • наявності відповідного рішення органу оскарження.

Крім того, перелік підстав, за якими Держказначейство не реєструє зобов’язання та фінансові зобов’язання, визначено п. 2.10 Порядку № 309. Серед них, зокрема, і недотримання вимог до оформлення поданих документів.

З огляду на зазначене замовнику необхідно звернутися до Держказначейства та врегулювати питання, пов’язані з оформленням поданих документів.

Що стосується протоколу про зміну адреси постачальника, то із запитання не зовсім зрозуміло, про який протокол ідеться. Можемо зазначити, що всі рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом, у якому наводиться дата прийняття рішення та який підписується уповноваженою особою (ч. 10 ст. 11 Закону № 922).

Уповноважена особа повинна приймати рішення тільки стосовно тих питань, які визначені ч. 10 ст. 11 Закону № 922, та в межах своїх повноважень, що мають фіксуватися у розпорядчих документах замовника та положенні про роботу уповноваженої особи.

Джерело: "Баланс-Бюджет" № 14, який виходить з друку 12.04.21 р.

Приєднуйтесь до нашої сторінки та отримуйте новини першими!

Дякую, я вже з вами!