Для кого ця стаття: для всіх платників ПДВ.

Із цієї статті ви дізнаєтеся: в яких випадках платники ПДВ можуть складати підсумкові та зведені податкові накладні (далі – ПН) та в чому особливості їх складання.

Як передбачено п. 201.1 Податкового кодексу (далі – ПК), постачальник товарів (послуг) повинен складати ПН на кожну операцію з постачання на дату виникнення податкових зобов’язань (далі – ПЗ). Але в деяких випадках ПК полегшує роботу бухгалтера і дозволяє оформляти підсумкові або зведені ПН за підсумками певного періоду або операцій. Тож розглянемо такі випадки.

Операції, що мають безперервний або ритмічний характер

Згідно з п. 201.4 ПК платники ПДВ у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які мають безперервний або ритмічний характер, можуть складати зведені ПН. Тобто виписувати не окрему ПН на кожну операцію, а одну на декілька операцій.

Ритмічними вважаються постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць. Причому, як зазначають спеціалісти ДФС (ЗІР, категорія 101.16), ритмічний характер постачання повинен підтверджуватися договором із покупцем.

А от визначення безперервних постачань ПК не містить. На думку податківців (ЗІР, категорія 101.16), платники ПДВ самостійно визначають товари/послуги, постачання яких носить безперервний або ритмiчний характер, виходячи з умов договору.

Загальні правила оформлення зведеної ПН

Наведемо основні правила оформлення зведених ПН залежно від статусу покупця. Так, у разі постачання товарів/послуг покупцям, які є:

• платниками ПДВ, зведена ПН складається на кожного платника, постачання товарів/послуг якому мають безперервний або ритмічний характер, з урахуванням всього обсягу постачань протягом періоду, за який виписується така ПН;
• неплатниками ПДВ, складається одна зведена ПН на всіх таких покупців, постачання яким носить безперервний або ритмічний характер, з урахуванням всього обсягу постачань протягом періоду, за який виписується така ПН.

Зведені ПН складають не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання.

Чи може підприємство протягом місяця оформити декілька зведених ПН?

Так, може, навіть на одного покупця. Як роз’яс­нюють податківці (ЗІР, категорія 101.16), періодичність складання зведених ПН протягом звітного (податкового) періоду на одного контраген­та-покупця може бути передбачена в цивільно-правовому договорі з таким покупцем.

Чи обов’язково оформляти зведену ПН?

Ні, необов’язково. За бажанням постачальник може скласти і звичайну ПН на кожну операцію з постання.

Важливий нюанс! Якщо на дату складання зведеної ПН сума коштів, що надійшла на поточний рахунок постачальника як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених протягом місяця товарів/послуг, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом). На цю суму виписується ПН у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Тобто, якщо на дату оформлення зведеної ПН постачальник отримав суми передоплати, що залишилися неотовареними, то на їх залишок слід виписати окрему (не зведену) ПН у загальному порядку.

Приклад
ТОВ «Вересень» (постачальник) уклало із ФГ «Мрія» (покупець) договір на постачання молока у кількості 13,8 ц за ціною 1 200 грн/ц (у т. ч. ПДВ – 200 грн). У березні 2018 року була отримана передоплата в сумі 16 560 грн. (у т. ч. ПДВ – 2 760 грн.) і здійснено операції з постачання молока:

• 6 березня – 2,4 ц на суму 2 880 грн. (у т. ч. ПДВ – 480 грн.);
• 14 березня – 3,6 ц на суму 4 320 грн. (у т. ч. ПДВ – 720 грн.);
• 21 березня – 4,2 ц на суму 5 040 грн. (у т. ч. ПДВ – 840 грн.);
• 26 березня – 1,2 ц на суму 1 440 грн. (у т. ч. ПДВ – 240 грн.).

Таким чином, протягом березня підприємство поставило 11,4 ц молока на суму 13 680 грн. (у т. ч. ПДВ – 2 280 грн.). Залишок передоплати, на який не було відвантажене молоко, становить 2 880 грн. (16 560 грн. – 13 680 грн.) (у т. ч. ПДВ – 480 грн.).

У даному випадку ТОВ «Вересень» має скласти не пізніше останього дня березня дві ПН:

• зведену – на суму 13 680 грн. (у т. ч. ПДВ – 2 280 грн.);
• звичайну – на залишок передоплати в сумі 2 880 грн. (у т. ч. ПДВ – 480 грн.).

Повний текст консультації див. у "Баланс-Агро" № 9, який вийшов з друку 05.03.18 р.