Розглянемо, яким міжнародним стандартом регулюється порядок визнання та обліку безповоротної фінансової допомоги (далі – БФД), у яких випадках така допомога впливає на суму власного капіталу, а в яких – на суму доходу.

Регулювання фіндопомоги в МСФЗ

МСФЗ не містять окремого спеціального стандарту, що регулює облік БФД. Звернемося до МСФЗ (IAS) 20 «Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу». Характер держдопомоги, для обліку якої застосовується цей стандарт, багато в чому схожий із БФД, яка надається за договорами, укладеними між різними суб'єктами господарювання недержавного сектора економіки.

Згідно з § 3 даного стандарту безповоротна позика – це позика, яку позикодавець надає, відмовляючись від права на його погашення при виконанні визначених раніше умов.

Позика, видана не на ринкових умовах, у МСФЗ називається грантом.

Облік виданої БФД

Згідно з МСФЗ дарувальник включає видану БФД у прибутки та збитки і формує склад інших витрат. Відповідно до Плану рахунків, викладеного в Інструкції № 291, БФД відображається на рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності» або 97 «Інші витрати» (аналогічно П(С)БО).

Облік отриманої БФД

Залежно від того, з якою метою отримана БФД, вона може враховуватися або як складова власного капіталу (так званий метод капіталу), або в прибутках і збитках (метод доходу) (§ 13 МСФЗ (IAS) 20). Розглянемо докладніше кожний із методів.

Метод капіталу

БФД може бути видана засновником за його рішенням, наприклад, з метою збільшення чистих активів підприємства. Тоді вона є внеском у капітал підприємства для формування додаткового капіталу. Така БФД відображається безпосередньо у Звіті про власний капітал.

МСФЗ (IAS) 20 наводить такі аргументи на користь методу капіталу:

• гранти – це засіб фінансування, який необхідно розглядати у Звіті про фінансовий стан, а не визнавати в прибутках і збитках для згортання статей, які вони фінансують. Оскільки погашення грантів не очікується, їх треба визнавати в капіталі;
• визнавати гранти в прибутках і збитках недоцільно, тому що вони не зароблені підприємством, а являють собою заохочення, надані без супутніх витрат.

В обліку така допомога відображається на рахунку 42 «Додатковий капітал» (згідно з Інструкцією № 291).

При відображенні БФД методом капіталу слід урахувати, що підприємство, яке її отримало, повинне розкрити у фінзвітності інформацію про пов'язані сторони відповідно до однойменного МСФЗ (IAS) 24. Передача БФД від засновника (акціонера) є операцією із пов'язаною стороною.

Метод доходу

Підприємство може використовувати метод доходу для допомоги, отриманої від третіх осіб (не засновників та акціонерів).

У § 15 МСФЗ (IAS) 20 даний метод обґрунтовується так:

• оскільки такі гранти надходять не від акціонерів, а з інших джерел, їх треба визнавати в прибутках і збитках, а не у власному капіталі;
• гранти, отримувані підприємством, можуть бути надані при виконанні певних умов їх використання. У цьому випадку підприємство зобов'язане виконувати ці умови. Значить, гранти треба визнавати в прибутках і збитках у періоди, у яких понесено затрати, для компенсації яких гранти були видані.

Допомога, що враховується за методом доходу, буде формувати доходи та відображатися на рахунку 71 «Інші доходи операційної діяльності» або 74 «Інші доходи» (згідно з Інструкцією № 291).

У випадку визнання допомоги протягом декількох періодів її доцільно враховувати в складі доходів майбутніх періодів на однойменному рахунку 69.

Висновки

БФД у позикодавця відображається в складі інших витрат.

У позичальника БФД ураховується або в складі додаткового капіталу (якщо отримана від засновника або акціонера), або у Звіті про прибутки і збитки в складі доходів. Якщо БФД отримана від засновників, то інформацію про її отримання слід розкривати в примітках до фінансової звітності.