Аномально низька ціна як механізм захисту від демпінгу
Одна з підстав для відхилення недобросовісних учасників, передбачена новою редакцією Закону від 25.12.15 р. № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922), є новацією – це застосування аномально низької ціни. Що таке аномально низька ціна та як вона застосовуватиметься на практиці, пропонуємо розібратися разом.
Аномально низька ціна тендерної пропозиції (далі – аномально низька ціна) – це ціна (приведена ціна) найбільш економічно вигідної пропозиції за результатами аукціону, яка є меншою на 40 % або більше від середньоарифметичного значення ціни (приведеної ціни) тендерних пропозицій інших учасників на початковому етапі аукціону, та/або є меншою на 30 % або більше від наступної ціни (приведеної ціни) тендерної пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону. Аномально низька ціна автоматично визначається електронною системою закупівель, за наявності не менше двох учасників, які подали свої тендерні пропозиції щодо предмета закупівлі або його частини (лота) (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону № 922).
Замовник може відхилити аномально низьку тендерну пропозицію, якщо учасник не надав належного обґрунтування зазначеної в ній ціни або вартості та відхиляє аномально низьку тендерну пропозицію в разі ненадходження такого обґрунтування протягом строку, визначеного Законом (абзац другий ч. 14 ст. 29 Закону № 922).
ЕСЗ автоматично розраховує аномально низькі ціни тендерних пропозицій на всіх етапах електронного аукціону та інформує про це учасника процедури закупівлі та замовника (ч. 5 ст. 30 Закону № 922).
Учасник, який надав найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, що є аномально низькою, повинен надати протягом одного робочого дня із дня визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції обґрунтування в довільній формі щодо цін або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг пропозиції (абзац перший ч. 14 ст. 29 Закону № 922).
Обґрунтування аномально низької тендерної пропозиції може містити інформацію про:
- досягнення економії завдяки застосованому технологічному процесу виробництва товарів, порядку надання послуг чи технології будівництва;
- сприятливі умови, за яких учасник може постачати товари, надавати послуги чи виконувати роботи, зокрема спеціальну цінову пропозицію (знижку) учасника;
- отримання учасником державної допомоги згідно із законодавством (абзац третій ч. 14 ст. 29 Закону № 922).
Наведений перелік не є вичерпним.
Замовник зобов’язаний відхилити аномально низьку тендерну пропозицію, в разі якщо учасник взагалі не надав її обґрунтування. Водночас, якщо таке обґрунтування все ж таки надано, замовник може його прийняти і допустити учасника до подальшої участі в закупівлі, а може й визнати неналежним і відхилити аномально низьку тендерну пропозицію. На жаль, Закон не встановлює порядку визначення обґрунтування аномально низької тендерної пропозиції належним, а залишає право прийняття рішення щодо такого визначення за замовником, таким чином провокуючи можливість прийняття суб’єктивного рішення.
Джерело: "Баланс-Бюджет" № 49-50, який вийшов з друку 16.12.19 р.
Звертаємо увагу! Це одна з численних консультацій спецвипуску «Закупівлі по-новому: готуємось, вивчаємо закон, аналізуємо». Ознайомитиси с випуском, можна за посиланням.