Акценти цієї статті:
· товарно-транспортна накладна (далі – ТТН) є документом, на підставі якого здійснюються автомобільні перевезення внутрішнього сполучення;
· ТТН – це обов'язковий для оформлення документ при перевезеннях на договірних засадах;
· ТТН складається замовником (вантажовідправником) у чотирьох примірниках при відвантаженні товару;
· відсутність ТТН не дозволяє замовникові включити вартість перевезення до складу собівартості товарів.

Зверніть увагу: у статті йтиметься тільки про оформлення звичайної ТТН, особливості заповнення спецформ ТТН не розглядатимуться.

Мета складання ТТН

Що таке ТТН?
ТТН — обов'язковий первинний документ, на підставі якого здійснюються автоперевезення внутрішнього сполучення (ст. 48 Закону від 05.04.01 р. № 2344-III). А згідно з п. 11.1 Правил, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.97 р. № 363 (далі – Правила № 363), це основний документ на перевезення вантажів.
ТТН – єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений (розд. 1 Правил № 363):
· для списання товарно-матеріальних цінностей;
· обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, ведення складського, оперативного і бухгалтерського обліку;
· розрахунків при перевезенні вантажу та обліку виконаної роботи.
Тобто ТТН складається з метою обліку матеріальних цінностей, а також для розрахунків з експедитором (перевізником) за перевезення вантажу.

За якою формою складається ТТН?
Форму ТТН наведено в додатку 7 до Правил № 363. Проте суб'єкт господарювання (далі – СГ) може і не дотримуватися її, а складати ТТН у довільній формі за умови, що вона містить наступні реквізити (п. 11.1 Правил № 363): назву документа; дату та місце складання документа; найменування (П. І. Б.) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоотримувача; найменування і кількість вантажу, його основні характеристики й ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати вантаж; дані про автомобіль (марку, модель, тип, реєстраційний номер); дані про причіп (напівпричіп) (марку, модель, тип, реєстраційний номер); пункт навантаження і розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища і підпису відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоотримувача, водія та/або експедитора.
ТТН може бути заповнена друкарським способом, від руки і комбінованим способом (частково друкарським і частково від руки), оскільки Правила № 363 не встановлюють ніяких вимог щодо способу заповнення ТТН (лист Мінінфраструктури від 11.03.14 р. № 2455/25/10-14, далі – Лист № 2455).

Хто і коли складає ТТН?
Порядок оформлення ТТН визначено в розд. 11 Правил № 363 і зводиться до такого:
· ТТН виписує замовник (вантажовідправник) при відвантаженні товару в кількості чотирьох примірників і засвідчує їх підписом та печаткою за необхідності;
· водій (експедитор) приймає вантаж відповідно до номенклатури, зазначеної в ТТН, і після приймання вантажу підписує всі примірники, отримані від замовника (вантажовідправника);
· перший примірник ТТН залишається у замовника (вантажовідправника), другий – передається водієм (експедитором) вантажоотримувачеві, третій і четвертий, засвідчені підписом і печаткою вантажоотримувача, – перевізни­кові.
Також слід пам'ятати, що ТТН необхідно оформляти при перевезенні вантажів на договірних умовах, оскільки в цьому випадку водій автотранспорту повинен мати її при собі (п. 1 Переліку, затвердженого постановою КМУ від 25.02.09 р. № 207, далі – Перелік № 207).
Якщо ж перевезення вантажу здійснюється СГ для власних потреб, ТТН оформляти не потрібно (п. 2 Переліку № 207).
Розглянемо, у яких випадках треба складати ТТН залежно від способу доставки вантажу покуп­цеві.

Приклад 1

Підприємство 1 за договором купівлі-продажу придбаває товар у підприємства 2. Доставка товару здійснюється такими способами:
· спосіб 1 – покупець (підприємство 1) забирає товар зі складу постачальника самостійно і перевозить його власним автотранспортом;
· спосіб 2 – постачальник (підприємство 2) за умовами договору доставляє товар покупцеві своїм транспортом. При цьому договором передбачено, що право власності на товар переходить до покупця у момент його передачі на складі покупця, вартість перевезення включено до вартості товару;
· спосіб 3 – постачальник (підприємство 2) доставляє товар покупцеві власним транспортом. При цьому вартість перевезення не входить до вартості товару, тобто оплачується окремо.

Розглянемо, при якому способі оформлення ТТН є обов'язковим.

Спосіб 1. Це самовивіз, тобто право власності на товар переходить до покупця у момент отримання товару на складі продавця. Тобто перевезення вантажів здійснюється для власних потреб вантажоотримувача. Отже, оформляти ТТН не потрібно. Водієві достатньо мати при собі накладну або інший документ, що засвідчує право власності на вантаж (наприклад, накладну типової форми № М-11, затвердженої наказом Мінстату від 21.06.93 р. № 193).

Спосіб 2. Вартість перевезення окремо в договорі не зазначено. Також згідно з договором право власності на товар переходить до покупця на його складі. Тобто поки товар не передано покупцеві, він уважається власністю продавця. Отже, можна вважати, що в цьому випадку перевезення здійснюється для власних потреб продавця, тому ТТН можна не оформляти. Рекомендуємо зазначати момент переходу права власності на товар та умови доставки товару в договорі, щоб уникнути спорів із покупцем.

Спосіб 3. Оскільки вартість перевезення зазначено в договорі окремо, уважаємо, що ТТН потрібно оформити. Адже в цьому випадку вона служить підставою для проведення розрахунків із постачальником за перевезення товару.

Переглянути повну статтю у безкоштовному доступі у "Баланс" № 73-74, який виходить з друку 19.09.16 р.