Ситуація
Власники підприємства прийняли рішення про його реорганізацію шляхом виділення нового підприємства. Своє рішення вони зафіксували у протоколі, у якому також зазначили, яким буде розмір статутного капіталу (далі – СК) підприємства-правонаступника; хто буде його засновником і в яких частках. У розподільчому балансі був відображений розмір СК, що передається від одного підприємства другому. Засновники підприємства підписали заяву про згоду на поділ нежитлового приміщення торговельного комплексу таким чином: частка реорганізованого підприємства – 43 %; частка новоствореного підприємства – 57 %. Зазначена заява була завірена у нотаріуса.
Засновник реорганізованого підприємства вирішив оспорити в суді такий розподіл часток і стягнути з колишнього засновника (нині засновника новоствореного підприємства) вартість необґрунтовано придбаного майна, оскільки вартість виділеного останньому майна перевищує вартість частки, що належала йому в СК цього підприємства.

Що рекомендував «БАЛАНС»
У липні 2014 року ми писали про те, хто уповноважений приймати рішення про формування СК підприємства-правонаступника, які документи слід оформити при створенні СК підприємства, утвореного у процесі реорганізації (див. «БАЛАНС», 2014, № 55-56, с. 33). При цьому ми рекомендували, як діяти в такій ситуації.
Спочатку власники старого підприємства приймають рішення про його реорганізацію шляхом виділення нового підприємства. При цьому вони повинні визначити, скільки нових підприємств буде створено в результаті реорганізації; яким буде розмір і склад СК підприємств-правонаступників; хто з власників старого підприємства і в яких розмірах володітиме корпоративними правами на нових підприємствах.
Рішення про реорганізацію фіксується у протоколі загальних зборів учасників. Факт передачі частини активів і зобов'язань від старого підприємства новоствореному відображається в розподільчому балансі. У цьому документі слід зазначити розмір СК, що передається від одного підприємства другому, і порядок володіння корпоративними правами на новому підприємстві.

Судова практика
Надалі аргументи, запропоновані «БАЛАНСОМ», були підтверджені позицією судів. Зокрема, розглядаючи подібний спір між двома засновниками реорганізованого підприємства, ВГСУ (постанова від 20.05.15 р., ЄДРСР, реєстр. № 44319424) прийняв рішення на користь засновника, до якого на підставі розподільчого балансу перейшло право на нерухоме майно. Суди обґрунтували своє рішення аргументами, аналогічними тим, які раніше наводив «БАЛАНС». Давайте розглянемо докладніше цей спір.

Обставини справи
Товариство з додатковою відповідальністю (далі – ТДВ) складалося з двох учасників (А та Б). На загальних зборах учасників було прийнято рішення реорганізувати госптовариство шляхом виділення з нього товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ).
У процесі реорганізації ТДВ провели ще одні збори учасників, на яких було вирішено:

• виділити новоствореному ТОВ, від імені якого виступає учасник А, майно у вигляді двох нежитлових приміщень;
• ТДВ залишити решту всього майна, яке належало госптовариству на праві власності: транспортні засоби, виробничі запаси і будівля котельної;
• наявна кредиторська і дебіторська заборгованість ТДВ залишається на балансі товариства і не розподіляється між сторонами у процесі виділення;
• з моменту держреєстрації змін до установчих документів ТДВ учасника А вважати таким, що припинив участь у товаристві;
• затвердити розподільчий баланс ТДВ та акт приймання-передачі майна новоствореному ТОВ;
• задовольнити заяву учасника А про виділення частки в СК ТДВ у натуральному вигляді. Виділення майна новоствореному ТОВ на підставі акта приймання-передачі і розподільчого балансу вважати одночасним виділенням частки учасникові А;
• унести зміни до складу учасників ТДВ у зв'язку з припиненням участі учасника А;
• зменшити СК ТДВ у зв'язку з виділенням частки учасникові А;
• затвердити нову редакцію статуту ТДВ;
• після підписання розподільчого балансу й акта приймання-передачі майна зареєструвати зміни до статуту ТДВ.

Рішення учасників було зафіксоване в протоколі. Учасники ТДВ підписали розподільчий баланс і затвердили його на загальних зборах. Згідно із цим балансом новоствореному ТОВ були передані основні засоби залишковою вартістю 498 200 грн.
ТДВ звернулося до суду з позовом до фізичної особи (колишнього учасника А) про стягнення з нього вартості необґрунтовано придбаного майна в сумі 110 010 грн. ТДВ обґрунтовувало свої вимоги тим, що учасникові А при виході з госптовариства були передані основні засоби, залишкова вартість яких на 110 010 грн. перевищила його частку.

Аргументи суду
1. Після прийняття рішення про виділення учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділення, складають і затверджують розподільчий баланс (ч. 1, 2 ст. 109 Цивільного кодексу, далі – ЦК).
2. Нотаріально посвідченою заявою про згоду на поділ нежитлового приміщення торговельного комплексу (далі – заява) сторони судового розгляду підтвердили їх загальну пайову власність на зазначену будівлю.
3. Необґрунтовано придбаним є майно, придбане без достатньої правової підстави (ст. 1212 ЦК). Тобто відсутність правової підстави означає, що набувальник збагатився за рахунок потерпілого поза підставами, передбаченими законом, іншими правовими актами або правочином. Учасник А не придбавав майно без достатніх на те правових підстав, а тільки як засновник ТОВ підписав заяву і розподільчий баланс і дав згоду на поділ нежитлового приміщення торговельного комплексу.
Таким чином, учасник А безпідставно не придбавав майно вартістю 110 010 грн., оскільки придбання майна однією зі сторін зобов'язання за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним.

Висновки
Як бачите, аргументи «БАЛАНСУ» надалі підтвердилися судовою практикою: збіглися з позицією ВГСУ. Отже, наші доводи і рекомендації допоможуть вам відстояти свою правоту в суді.

Джерело: «БАЛАНС», 2016, № 52.

[p3100]