ВСУ поставив крапку в питанні відшкодування витрат на лікування страховою компанією
Верховний Суд України дійшов висновку, що витрати лікувального закладу на лікування потерпілого від злочину не можуть бути відшкодовані за договором обов'язкового страхування страховою компанією. Про це йдеться в Постанові Судової палати в цивільних справах ВСУ від 24 лютого 2016 року № 6-1343цс15.
Так, згідно з ч. 1 ст. 1206 Цивільного кодексу України (ЦК), особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Згідно ст. 999 ГК України, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
У сферу обов'язкового страхування відповідальності відноситься цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів відповідно до спеціального Закону № 1961-IV. Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону № 1961-IV, у разі настання страхового випадку, страховик в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну в результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності ст. 3 Закону № 1961-IV визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України та пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 цього Закону).
З огляду на вищевикладене, сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник і страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, заподіяної цим третім особам (потерпілим) в результаті вчинення ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.
З повним текстом судового рішення можна ознайомитися за посиланням.