Питання щодо ставки ЄСВ для інвалідів та визначення додаткової бази нарахування ЄСВ конкретизовані (огляд наказу № 393)
Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Мінфіну від 20.04.15 р. № 449 (далі – Інструкція № 449), тепер має нову редакцію завдяки наказу Мінфіну від 28.03.16 р. № 393, який набув чинності з 17.05.16 р. Розглянемо, що саме законодавці вирішили запровадити або змінити.
Загальні положення
Перш за все, з метою приведення Інструкції № 449 у відповідність до Закону від 08.07.10 р. № 2464-VI (далі – Закон № 2464) з неї вилучено норми щодо утримання ЄСВ із доходів найманих працівників та інших категорій осіб, які отримують грошове забезпечення, допомогу по непрацездатності, винагороду за цивільно-правовими договорами, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства. З цією ж метою уніфіковано розмір ставки ЄСВ: тепер вона становить 22 % для всіх категорій платників ЄСВ, яких визначено такими Інструкцією (крім зазначених у наступному розділі цього огляду).
Також вилучено норми щодо звільнення від сплати ЄСВ та фінансових санкцій з такої сплати для платників ЄСВ, які перебувають на обліку в фіскальних органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилась антитерористична операція. Що стосується аналогічних пільг на території АР Крим та м. Севастополя, то тут усе залишилось без змін.
Інструкцію доповнено нормою щодо максимальної бази нарахування ЄСВ з 01.01.16 р., яка дорівнює 25 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як установлено ст. 1 Закону № 2464. На сьогодні це 36 250 грн. (1 450 грн. х 25).
Відтепер Інструкція № 449 не містить норм, що регулювали порядок застосування понижуючого коефіцієнта ЄСВ, оскільки чинне на сьогодні законодавство не передбачає такої процедури через те, що ставку ЄСВ в цілому знижено до 22 %.
Незмінною залишилася загальна норма щодо обчислення ЄСВ за минулі періоди – воно здійснюється виходячи з розміру ЄСВ, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) зарплати (доходу), на яку нараховується ЄСВ. Проте у новій редакції документа з’явилися винятки, які стосуються нарахування ЄСВ для застрахованих осіб деяких категорій згідно із постановою КМУ від 02.03.11 р. № 178 (наприклад, на грошове забезпечення осіб, які проходять строкову військову службу у ЗСУ). Для них у будь-якому разі при нарахуванні ЄСВ застосовується ставка внеску, що діяла в місяці, за який нараховується дохід.
Не обійшлось і без казусів. Ідеться про п. 4 розд. ІV «Нарахування, обчислення і сплата єдиного внеску». Оскільки норми щодо утримання ЄСВ із будь-яких видів доходів на сьогодні немає, а категорії фізосіб, що є найманими працівниками або військовослужбовцями, або отримувачами соціальних виплат і компенсацій, вилучено з числа платників ЄСВ, не зрозуміло, що мали на увазі законодавці, залишивши в зазначеному пункті норму щодо сплати ЄСВ роботодавцем за такі категорії осіб. Більше того, у пп. 1 цього пункту йдеться про обчислення і сплату ЄСВ за рахунок сум, на які ЄСВ нараховано. А це, по суті, не що інше, як утримання із зарплати (іншого виду доходів). Упевнені, що законодавці звернуть на це увагу і найближчим часом до зазначеної Інструкції буде внесено відповідні зміни.
Ставки ЄСВ для окремих категорій платників
ЄСВ на доходи працівників-інвалідів роботодавці мають нараховувати за раніше встановленою ставкою. Нагадаємо, що така ставка не змінилася і дорівнює 8,41 % (п. 5 Інструкції № 449). Нарешті до цієї Інструкції включено норму, що ставить крапку в багаторічному спорі між Пенсійним фондом та ревізорами стосовно дати початку нарахування ЄСВ у зазначеному розмірі на доходи працівників-інвалідів Отже, за новою нормою нарахування ЄСВ за ставкою 8,41 % здійснюється починаючи з дати встановлення групи інвалідності, але не раніше одержання завіреної копії довідки до акта огляду в МСЕК, та закінчується датою припинення інвалідності. Зазвичай Пенсійний фонд дотримувався саме такої позиції, але лише тепер її узаконено.
Не змінилася ставка нарахування ЄСВ (5,3 %) для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС за певних умов (п. 6 Інструкції № 449) та для аналогічних організацій, що не мають статусу всеукраїнських, – 5,5 %.
Вимоги до визначення додаткової бази нарахування ЄСВ
Доповнено норму щодо визначення додаткової бази нарахування ЄСВ у разі, якщо база нарахування внеском менша за мінімальну зарплату. Відтепер таку додаткову базу слід визначати за умови, що працівник перебував у трудових відносинах повний календарний місяць. З огляду на це, платникам слід змінити запропонований у листі ДФС від 14.02.15 р. № 4979/7/99-99-17-03-01-17 підхід, зокрема, при визначенні додаткової бази нарахування для працівників, які перебували в трудових відносинах, але повний календарний місяць знаходились у відпустці без збереження зарплати. У такому разі згідно з новою редакцією Інструкції № 449 слід сплатити ЄСВ, нарахований на мінімальну зарплату. У зазначеному листі було рекомендовано не визначати у цьому випадку додаткової бази нарахування.
Незмінною залишилась умова, за якої також необхідно визначати додаткову базу нарахування ЄСВ, – відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.
В Інструкції з’явились норми (які й раніше були в Законі № 2464), згідно з якими вимога щодо визначення додаткової бази нарахування ЄСВ не поширюється на зарплату, отриману із джерела не за основним місцем роботи. У такому разі нарахування ЄСВ здійснюються на фактичну суму нарахування. Зазначена вимога стосується, у тому числі, і оплати роботи за внутрішнім сумісництвом, адже законодавство для цього випадку жодних винятків не містить.
Нагадаємо: у вищезгаданому листі ДФС цілком правомірно наголошено на тому, що в разі отримання доплати за суміщення при виконанні додаткової роботи у свій робочий час за основною роботою така доплата разом із заплатою за основним місцем роботи враховується при проведенні порівняльних розрахунків щодо дотримання мінімальної бази нарахування ЄСВ.
Згідно з новою нормою Інструкції № 449 вимога щодо визначення додаткової бази нарахування ЄСВ не поширюється і на доходи працівників-інвалідів. Це важливе доповнення, адже Закон № 2464 такої деталізації не містить. До речі, у згаданому листі ДФС було викладено аналогічну позицію.
Отже, наведені вище основні зміни слід урахувати в практичній діяльності, а детальний розгляд порядку застосування згаданих норм в окремих ситуаціях – далі на сторінках цього номера.
Джерело: "Баланс-Бюджет" № 22, який виходить з друку 30.05.16 р.