Надходження суми компенсації (відшкодування) за рішенням суду, в тому числі інфляційні втрати та 3% річних від суми стягнутого боргу, з метою оподаткування включаються до бази оподаткування єдиним податком у звітному періоді надходження таких сум.

При цьому, вищезазначені суми не враховуються при визначенні обсягу доходу, що дає право суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування в наступному податковому (звітному) періоді.

Належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, яка не була включена до складу податкового кредиту в податковому періоді її складання та з дати складання якої не минуло 365 к. дн., може бути включена до складу податкового кредиту в наступних звітних (податкових) періодах протягом 365 к. дн. з дати її складання шляхом відображення сум податку у розділі II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ.

Якщо протягом 365 к. дн. платник податку не включив суму ПДВ до складу податкового кредиту, але з дати складання вчасно зареєстрованої у ЄРПН податкової накладної не минуло 1095 к. дн., платник податку може включити суму ПДВ до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.

Нарахування сільгосппідприємством податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ПКУ не пов’язане з постачанням товарів/послуг, а тому обсяги таких податкових зобов’язань при розрахунку питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості поставлених платником товарів/послуг не враховуються.

У суб’єкта господарювання, у разі реалізації ним бензолу (код УКТЗЕД 2707 10 90 00) на внутрішній ринок України з дотриманням норм п. 229.6 ПКУ за нульовою ставкою акцизного податку підприємству, включеному в перелік підприємств, які отримують або ввозять на митну територію України речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, для використання як сировини під час виробництва в хімічній промисловості в межах встановлених квот, податкове зобов’язання зі сплати акцизного податку не виникатиме.
Водночас оскільки підприємство здійснює реалізацію пального, то така реалізація здійснюється з оформленням акцизних накладних.

За результатом звітного (податкового) місяця у графі 11 додатку 4 до декларації акцизного податку зазначається сума, не сплачена за операціями, що оподатковуються за нульовою ставкою.

У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який є об'єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем. Цей факт має бути підтверджений відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) транспортний податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов'язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

Резервуари, які використовуються для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального, не є акцизним складом. У той же час, якщо Товариство реалізацію пального не здійснює, а надає послуги по зберіганню пального третім особам у ємностях на підставі договорів зберігання та здійснює його навантаження/розвантаження, ємності, які використовуються для навантаження-розвантаження, зберігання пального є частиною акцизного складу, та мають бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, що внесені до реєстру, з 01.01.2017 року.

Якщо при виконанні автосервісними підприємствами робіт з техобслуговування та ремонту автотранспортних засобів підакцизні товари (продукція), зазначені у п.п. 215.3.4 ПКУ, використовуються як витратний матеріал і безпосередньо реалізація цих підакцизних товарів не відбувається, така операція не є операцією з реалізації пального та, відповідно, об’єктом оподаткування акцизним податком.

Крім цього, операції з переміщення пального у межах одного підприємства між складами або відокремленими підрозділами (філіями), використання пального для службового транспорту не є операціями з реалізації пального у розумінні абзаців другого та третього п.п. 14.1.212 ПК. Тому в особи, яка здійснює виключно такі операції, не виникає об’єкт оподаткування акцизним податком з реалізації пального.