Дотримуйся дистанції: третина співробітників українських компаній працює віддалено
На сьогодні віддалені працівники є у 21 % українських підприємств, а через два роки частка таких компаній може вирости до 35 %
Глобальна тенденція працювати поза офісом - в будь-якому зручному місці, де є засоби комунікації - почала активно проявлятися і в Україні. В основному цією опцією сьогодні користуються фінансисти, IT-фахівці і керівники компаній. Як показує дослідження, проведене компанією «Бітрікс24» спільно з GfK Ukraine, в більшості своїй це люди, що володіють більш високим рівнем кваліфікації, і в ряді випадків розраховують на більшу зарплату. Українські ж компанії схильні підтримувати цю тенденцію, оскільки вона дає їм можливість економити на обладнанні робочого місця співробітника і залучати людей з різних регіонів.
На сьогоднішній день рівень проникнення дистанційної зайнятості в Україні становить 21 %, говориться в дослідженні. Ще 15 % компаній практикують часткову дистанційну зайнятість, коли співробітники можуть час від часу працювати не в офісі. Найчастіше такою можливістю користуються підприємства Києва. Серед усіх підприємств, в яких є дистанційні співробітники, частка столичних компаній становить 43 %. Менше інших «удаленщіков» залучають компанії, розташовані в сільській місцевості.
Так, 22 % підприємств, що використовують дистанційну зайнятість, розташовані в містах категорії «50-500 тис.». У містах «500 000 +» розташовано 14 % таких підприємств. Половина підприємств, які практикують дистанційну зайнятість, мають від 6 до 20 співробітників - близько 50 % яких і працюють дистанційно. В середньому ж частка дистанційних працівників на українських підприємствах становить до 33 % від загальної кількості офісних співробітників.
В Україні вже є і компанії, що повністю складаються з дистанційного персоналу. Наприклад, Школа Бізнесу Алекса Яновського, в якій всі 220 співробітників працюють віддалено. «Звичайно, віддалене працевлаштування - це питання взаємної довіри і якості виконаних робіт. З одного боку, роботодавці люблять спостерігати за роботою своїх співробітників - це вселяє їм надію, що завдання буде виконано якісно і в строк, що в реальності не завжди так. А з іншого боку, якщо вдається отримувати якісний результат за менші гроші - хто ж відмовиться?»- Запитує HR-експерт порталу rabota.ua Тетяна Пашкіна. І уточнює, що з 70 000 вакансій, поданих за останні 30 днів на сайті rabota.ua, 2000 - з позначкою «віддалена робота». За словами Пашки, така тенденція спостерігається останні кілька років, а складна економічна ситуація в країні її тільки посилила.
Серед компаній, що практикують такий підхід, перше місце зайняв бізнес, пов'язаний з торгівлею і готельно-ресторанним бізнесом (27 %). Потім йдуть IT-компанії і телеком (24 %). Замикають трійку лідерів промислові підприємства (19 %).
Портрет віддаленого співробітника
Сьогоднішній дистанційний працівник в Україні - це, в першу чергу, співробітник бухгалтерії або відділу фінансів. Переклад саме цього функціоналу на віддалену форму роботи характерний для малого бізнесу. На середніх і великих підприємствах дистанційна зайнятість притаманна в основному співробітникам IT-відділів, сисадмінам, програмістам. Але, за словами HR-експерт порталу rabota.ua, таку форму взаємодії з роботодавцем можуть практикувати і менеджери з продажу, рекрутери, бухгалтери, дизайнери, і навіть ілюстратори дитячих книжок. Пояснюється це перш за все тим, що у багатьох фахівців заробітна палата прив'язана до результату роботи, а не до кількості робочих годин.
Примітно, що 8 з 10 дистанційних співробітників у віці 25-42 року мають вищу освіту (83 %) і більш високу кваліфікацію (78 %), ніж рядовий співробітник офісу. Крім того, 5 % таких співробітників отримують і більш високу зарплату в порівнянні з офісним персоналом.
При цьому дистанційоване працевлаштування не означає «нелегальне». «Дистанційна робота набуває більший пріоритет в очах фахівця, якщо вона якось документально оформлена і дозволяє відчувати себе частиною компанії», - пояснює Тетяна Пашкіна.
«У нашій компанії є віддалені співробітники. Але [функціонують вони] трохи по-іншому. У нас співробітники не працюють з дому, а обслуговують з одного міста інший. Є співробітники з вільним графіком роботи, в основному це фінансовий відділ та технічна підтримка. Всього таких співробітників не більше 20 %», - розповів Forbes СЕО« Датагруп »Олександр Кардаков.
Хто на чому економить
На сьогодні майже 90 % керівників вважають, що віддалена робота приносить відчутні економічні вигоди для підприємства. Найчастіше роботодавці економлять на офісі і обладнанні робочого місця. Друга стаття економії - можливість оплачувати тільки кінцевий результат, а не «отсіжіваніе» людино-годин в офісі.
Згідно з оцінкою дослідників, сьогодні українські підприємства щорічно економлять до 1,7 млрд гривень на віддалених співробітників. А з урахуванням найближчих планів впровадження дистанційної зайнятості, до кінця 2017 рівень економії досягне 3,3 млрд гривень в рік. Потенціал такої економії може досягти 8-10 млрд гривень щорічно за умови, що 100% українських підприємств переведуть на віддалену роботу до 20 % співробітників.
Для оцінки економічної вигоди використовувалися такі припущення: вартість оренди робочого місця (≈ 4 m2) на одного співробітника на рік за ставкою близько 150 грн / m2 - 7200 грн в рік (усереднена ставка була отримана в ході опитування підприємств про поточною ставкою); витрати на офісне обладнання - ≈ 10 000 грн в рік на одного співробітника.
Хоча компанії, які використовують працю віддалених співробітників, відзначають високий рівень економії, цей критерій не є основним для роботодавців, тільки планують впроваджувати дистанційну зайнятість, йдеться в дослідженні. Для них важливіше - знайти постійних виконавців на епізодичні роботи, розширити географію найму або підібрати висококласних фахівців, тобто використовувати дистанційну зайнятість для масштабування бізнесу.
Основним недоліком дистанційної зайнятості для всіх компаній є загроза інформаційній безпеці бізнесу і складність контролю робочого часу підлеглих з боку керівника. «Дослідження показало, що у керівників компаній часто є упередження проти дистанційної роботи всередині компаній. Найпоширеніший страх - порушення інформаційної безпеки компанії. Крім цього, керівники побоюються відсутності контролю робочого часу, втрат ефективних комунікацій, і думають, що ризикують втратити корпоративний дух компанії, її культуру і цінності. Але ж насправді використання сучасних інформаційних інструментів дозволяє не просто розвіяти ці страхи, але і посилити комунікаційні можливості співробітників всередині компанії, дати їм звичні робочі інструменти в новому соціальному форматі », - підкреслює директор українського офісу« 1С-Бітрікс »Дмитро Суслов.
Однак не всі з роботодавців, особливо в сфері IT, йдуть на поводу у цих побоювань. «Робота команди віддалено - це питання правильної постановки завдань і делегування повноважень. Якщо співробітник знає свої обов'язки, контролювати його не потрібно. Я вважаю, коли начальник вимагає, щоб працівник сидів поруч, у нього є проблеми з довірою », - говорить Артур Оруджалієв, СЕО порталу AIN, всі шість років існування якого його команда працювала віддалено. «Коли ми тільки починали проект, у нас не було можливості зняти офіс, а коли така можливість з'явилася, в ній вже не було необхідності», - уточнює Оруджалієв, і додає, що сучасні інструменти комунікації дозволяють виконувати роботу якісно і в віддаленому форматі.
За прогнозами GfK Ukraine, в найближчі два роки Україна чекає стрімке зростання віддаленої зайнятості. І вже до 2017 року кількість підприємств, які будуть використовувати формат дистанційної роботи, досягне позначки 35 %. Це зростання відбудеться за рахунок підприємств, які ще не використали такий формат, але вже повністю готові до цього, і компаній з частковою зайнятістю.
Дослідники припускають, що частка дистанційних співробітників буде зростати, і в першу чергу - за рахунок співробітників відділу фінансів в малому бізнесі, а на середніх і великих підприємствах - сисадмінів і програмістів. На третьому місці - дистанційний менеджмент. У секторі IT і телеком очікується максимальне зростання дистанційної зайнятості - до 48 %. Так, 28 % підприємств, що не використовують дистанційну зайнятість, готові зайнятися її впровадженням. При цьому більшість планує цей крок не на найближчі місяці, а більш віддалену перспективу.
У дослідженні брали участь 1035 компаній середнього, малого і великого бізнесу України з усіх регіонів України.