Верховна Рада прийняла, а Президент підписав Закон „Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці”.
Цим Законом встановлено, що по 31 грудня 2015 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізособам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами розмір єдиного внеску, встановлений ч. 5 та абз. 2 ч. 6 ст. 8 Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі – Закон) для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, застосовується з понижуючим коефіцієнтом (далі - коефіцієнт), якщо платником виконуються одночасно такі умови:
а) база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці збільшилась на 20 і більше відсотків порівняно з середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу;
б) після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці повинен складати не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік;
в) кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не перевищує 200 відсотків середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік. Ця умова не застосовується до платників єдиного внеску, визначених в абзацах третьому та четвертому п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону.
Коефіцієнт щомісячно обчислюється платниками самостійно, за встановленою формулою.
Якщо в результаті розрахунку коефіцієнта його значення складає менше ніж 0,4, то платник застосовує коефіцієнт 0,4.
Коефіцієнт застосовується в тому числі при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи.
Коефіцієнт не застосовується платниками єдиного внеску, вказаними в абзаці 7 п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, які виплачують грошове забезпечення.
Розрахований коефіцієнт та розмір єдиного внеску зазначаються з трьома знаками після коми.
У разі застосування коефіцієнта платник єдиного внеску зазначає про це в звіті.
Платник єдиного внеску, що застосував коефіцієнт та не сплатив нарахований єдиний внесок у встановлені Законом строки, позбавляється права в майбутньому застосувати коефіцієнт до повної сплати такої недоїмки (боргу). Право на застосування коефіцієнта поновлюється з місяця, в якому сплачено таку недоїмку (борг).
З 1 січня 2016 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску, встановлені ч. 5 та абз. 2 ч. 6 ст. 8 Закону для платників єдиного внеску, визначених в абз. 2, 3, 4 та 7 п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, застосовуються з коефіцієнтом 0,6.

Закон України від 02.03.15 р. № 219-VIII набуде чинності з 13.03.15 р. („Голос України” від 12.03.15 р. № 44).

Новини за темою:
Нові правила застосування понижуючого коефіцієнту при нарахуванні ЕСВ в 2015 році
Президент підписав низку законів, зокрема: зміни до Держбюджету-2015 та щодо пенсій працюючим пенсіонерам