Продаж іноземної валюти: коли обов’язковий, а коли – ні
НБУ нагадує, що відповідно до постанови НБУ від 25.09.13 р. № 381 вимога щодо обов’язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті поширюється не тільки на валютну виручку резидентів від продажу товарів за зовнішньоекономічними договорами, а й на всі надходження в іноземній валюті із-за кордону на користь юридичних осіб (які не є уповноваженими банками) та фізичних осіб-підприємців. Крім цього, зазначена норма також поширюється на власні операції уповноважених банків за зовнішньоекономічними договорами.
При цьому, вимога щодо обов’язкового продажу не поширюється на дипломатичні представництва та консульські установи, а також на надходження на користь уповноваженого банку у результаті:
- міжбанківських операцій із залучення та розміщення кредитів, депозитів на міжнародних ринках (у т. ч. проценти за розміщеними уповноваженим банком кредитами, депозитами);
- операцій з торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на міжнародних валютних ринках (у т. ч. арбітражними операціями на умовах маржинальної торгівлі).
Крім того, НБУ визначив, що обов’язковому продажу підлягають надходження в іноземній валюті:
- 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та в російських рублях, що надходять на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій НБУ;
- із-за кордону як на рахунки резидентів, так й рахунки іноземних інвесторів за операціями, пов’язаними зі здійсненням іноземних інвестицій в Україну;
- отримані банком від експорту своїх послуг;
- власні кошти юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що були перераховані на користь нерезидента за зовнішньоекономічними договорами та повернені нерезидентом у зв’язку з тим, що взаємні зобов’язання між сторонами повністю або частково не виконані, тощо.
Лист НБУ від 16.10.13 р. № 29-113/18005.
Повний текст листа з коментарем читайте у «Баланс» № 85, який вийде з друку 24.10.13 р.
Новини за темою: