Акценти цієї статті:
· наведено зразок наказу про ціноутворення;
· зазначено, що повинен містити наказ і чому він необхідний підприємству.

Для чого потрібний наказ
Ціна товару (послуги) – це показник, що характеризує цінність продукту, і від правильності її встановлення залежить не тільки рівень дохідності, але й успішне ведення бізнесу. Для обґрунтування ціни складається планова калькуляція з розшифровкою статей витрат, які включаються до собівартості товару (послуги).
При цьому ціна одного і того самого товару (послуги) може бути різною, залежно від умов постачання. Щоб у контролюючих органів не виникали запитання щодо формування ціни товарів (послуги) в тому або іншому випадку, у наказі про ціноутворення рекомендуємо відобразити умови надання постійно діючих знижок/надбавок.
Також на рівень цін товарів (послуг) можуть впливати рекламні акції, що проводяться підприємством шляхом надання знижок усім покупцям на певний період. Рішення про проведення рекламних акцій оформляється окремим наказом по підприємству.
Наказ про ціноутворення видає і підписує директор підприємства, а також особи, ознайомлені з наказом (бухгалтер, економіст, менеджер тощо).

Що враховувати при розрахунку цін
Основним нормативним документом, що регулює політику ціноутворення в Україні, є Закон від 21.06.12 р. № 5007-VI (далі – Закон № 5007). Дія цього Закону поширюється не тільки на держоргани, які встановлюють і контролюють ціни, але й на суб'єктів господарювання (далі – СГ), що провадять діяльність на території України.
Так, відповідно до п. 1 ст. 10 Закону № 5007 ціни в Україні можуть бути:
· вільними – установлюються підприємствами самостійно за погодженням сторін на всі товари, крім тих, ціни на які регулюються державою;
· державними регульованими – запроваджуються на товари, які надають певний вплив на рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються СГ, які займають монопольне становище на ринку.

Що повинен містити наказ
Наказ про ціноутворення складається в довільній формі і повинен, зокрема, містити:
· перелік статей витрат, які включаються до планової калькуляції ціни товару (послуги). Перелік витрат залежить від специфіки діяльності підприємства. Так, до переліку калькуляційних статей собівартості товару (послуги) крім прямих витрат можуть входити адміністративні витрати, витрати на збут, інші витрати. Завважимо, що згідно з роз'ясненням ДФС (ЗІР, категорія 101.06) податкові зобов'язання з ПДВ на підставі п. 188.1 Податкового кодексу не нараховуються при безплатних роздачах товарів у рекламних цілях за умови, що вартість таких товарів включається до вартості оподатковуваних операцій постачання (реалізації) товарів, для продажу яких і проводилася рекламна акція, і компенсується їх споживачами, збільшуючи при цьому базу обкладення ПДВ. Тобто товари, безплатно роздані в рекламних цілях, визнаються такими, що обкладаються ПДВ, у складі тієї операції, до вартості якої вони були включені. Таким чином, включення до переліку калькуляційних статей собівартості товару витрат на збут доводить, що вартість безплатно розданих у рекламних цілях товарів була включена до продажної вартості рекламованих товарів;
· порядок розрахунку базової ціни товару (послуги). Завважимо, що методів ціноутворення, що використовуються в економіці, безліч. Найбільш поширеним із них є:
– метод «витрати плюс». Його можна розділити на декілька видів: метод повних витрат, метод середніх витрат і метод граничних витрат. Найбільш популярним є метод повних витрат. Його суть у тому, що ціна продажу товару розраховується шляхом додавання до закупівельної ціни цього товару (або до його собівартості) певної суми рентабельності;
– директ-костинг. В основу цього методу покладено принцип ділення витрат на постійні та змінні. Згідно із цим методом собівартість продукції формується тільки з урахуванням змінних витрат, постійні до складу собівартості не включаються, є витратами періоду і відносяться на фінансовий результат;
– метод зіставності конкурентних цін. Суть методу: при визначенні ціни продукції компанія орієнтується на ціни конкурентів. Тобто знання ціни конкурентів дозволяє вигідно використовувати цю інформацію. Наприклад, якщо необхідно наростити виробництво, ціну на продукцію можна встановити нижчу за ціну конкурентів;
· умови надання постійно діючих знижок/надбавок. Наприклад: «У разі придбання партії товару в кількості 500 одиниць надається знижка 5 %, у кількості 700 одиниць – знижка 7 %», «У разі укладення договору оренди на строк більше року – знижка 3 %»; «При виконанні замовлення за 5 днів (при стандартному строку 10 днів) надбавка до ціни становить 5 %» тощо;
· порядок надання знижок/надбавок. Тут можна навести умови застосування знижок, наприклад, комплексно чи ні, їх максимальний розмір, розмір надбавок і можливість їх застосування разом зі знижками.

Приклад

ТОВ «Матриця» здійснює оптову і роздрібну (через власні фірмові магазини) торгівлю електротоварами.

Покажемо, як можна оформити наказ про ціноутворення (див. зразок).

Висновки
При формуванні продажної ціни товарів/послуг з урахуванням знижок суб'єкт господарювання повинен бути готовий у разі потреби обґрунтувати цю ціну. Наказ про ціноутворення якраз і є документом, який обґрунтує порядок і причину формування конкретної продажної ціни в певних економічних умовах.

Джерело: "Баланс" № 94-95, який виходить з друку 27.11.17 р.